1.1 Становище Франції в ХІХ ст.

В 1830--1850-х роках реалізм як новий літературний напрям затверджується в європейській літературі. Його стрімкий розвиток захопив і Францію. Ця країна голосно заявила про себе як провідний центр формування та розвитку реалізму. Шедеврами цієї епохи користується весь світ.

Виникає питання: "Що ж послугувало виникненню та розвитку такої течії на території Франції?" Щоб відповісти на це питання, слід поринути у тогочасне становище Франції.

Початок формування літератури нового часу вважають початок французької буржуазної революції, яка відбулась в 1789-1793 рр.

Перемоги революційних армій над військами інтервентів привели до величезних зрушень у всьому життєвому устрої Франції. Швидко розвивалися промисловість і торгівля. Гроші ставали силою, що усе більш поневолила суспільство. Тисячі людей починали розуміти дійсність по-новому [9, c. 123].

Перші успіхи наполеонівських армій свідчили про зміни у Франції на краще. Але не все виявилось так прозоро і оптимістично. Мурав`йова Н.І. зазначала "Наполеон створив усередині Франції умови, при яких став можливим розвиток вільної конкуренції, експлуатація земельної власності, зловживання у використанні виробничих сил нації, а за межами Франції він усюди руйнував феодальні норми, оскільки буржуазне суспільство Франції потребувало створення відповідної обстановки на європейському континенті, яка відповідала б потребам часу" [5, c. 564].

Як ми бачимо, французький народ був ладен піти на все, щоб забезпечити процвітання країни та добробут нації. Але, він був жорстоко обдурений буржуазією. Влада обіцяла народові свободу, натомість французи отримали неволю та загострення боротьби між класами. Буржуазія лише збагачувалися за рахунок їх тяжкої праці, героїчних перемог на фронті та нескінченного кровопролиття. Наполеонівська політика призвела до неминучої економічної та воєнної катастрофи.

Протягом 60 років у Франції відбулись три революції. І французи бачили свою дійсність усталеною і незмінною, вони не мали ніякої надії змінити її на краще. Звідси і погляд на літературу як на критичний погляд на реальність.