2.4 Структура "Людської комедії"

"Людська комедія" складається з трьох частин, кожну з яких Бальзак назвав етюдами: "Етюди про звичаї", "Філософські етюди", "Аналітичні етюди".

Найбільша частина "Людської комедії" - "Етюди про звичаї", які письменник розділив на сцени приватного, провінційного, паризького, політичного, військового та сільського життя.

1. "Етюди про звичаї" поділяється на "Сцени приватного життя", "Сцени воєнного життя", "Сцени сільського життя".

Саме у цих етюдах автор подає детальний опис усiх людських типiв. Цей роздiл мав свiй власний план i подiл його на пiдроздiли невипадковий. По-перше, це дало змогу авторовi показати панорами суспiльства. По-друге, у структурi роздiлу виявився бальзакiвський погляд на розвиток суспiльства i людини.

На думку Бальзака, суспiльство i кожна окрема людина проходять схожi стадiї у своєму розвитку: вiд народження до старостi.

"Сцени приватного життя" символiзують таку добу у життi людини, коли їй властивi iдеали i iлюзiї. Пору зрiлостi символiзують iншi пiдроздiли. До таких сцен відносяться такі твори як "Дім кішки, що грає в м`яч", "Бал у Со", "Подружня згода", "Побічна сім`я", Силует жінки", "30-річна жінка", "Полковник Шабер", "Покинута жінка", "Шлюбний контракт", "Обідня безбожника", "Дочка Єви", "Беатриса", Перші кроки в науку".

Повість "Гобсек" - частина грандіозного задума Бальзака. За її допомогою ми маємо можливість дізнатися про сучасне письменникові суспільство. Усі образи реалістичні та надзвичайно "живі". Повість розгортаються на тлі суспільних та політичних перетворень у Франції початку XIX століття.

"Гобсек" розкриває "владу золота" як руйнiвної сили, що спотворює людськi душi, стає таємною силою, яка править людьми. Гроші у Оноре - це не тільки економічна сила, а й матеріалізоване вираження особистої вигоди й хижого егоїзму,гірших нахилів і пристрастей людини, які не стримуються, а, навпаки, стимулюються буржуазним суспільством.

Типовість образів має велике значення для реалістичного змалювання тогочасної дійсності. Певна загадковість є у самому образі головного героя - Гобсека. Ми не маємо жодних відомостей про його минуле, його теперішнє також сповнене загадок та таємниць для нас.

"Батько Горіо" - в цьому романі розкривається сутнiсть буржуазних стосунків: все продається, все купується, навіть любов до дiтей та батькiв, а коли батьки не мають чим платити, вони стають непотрiбними.

"Сцени провінційного життя": "Уславлений Годисар", "Провінційна муза", "Життя холостяка", "Стара діва", "Втрачені ілюзії" та ін.

Яскравим романом творчості Бальзака є "Ежені Гранде". Предметом зображення в ньому виступає буржуазна буденність.

Головний герой роману - Батько Ежені. Фелікс Гранде - образ провінційного багача. Жадоба до грошей заполонила його душу, знищила в ньому всі людські почуття.

Він байдужий щодо звістки про самогубство брата, йому також байдуже подальше життя осиротілого племінника. Доньку і дружину залишає без найнеобхіднішого. Фелікс Гранде економить свої заощадження на сімейному побуті, на візитах лікаря. Він навіть байдужий до помираючої дружини, але схаменувся, коли зрозумів, що смерть дружини загрожує розподілу майна. І її частка дістанеться Дочці Ежені.

"Сцени паризького життя": "Історія тринадцяти", "Фочино Кане", "Ділова людина" та ін.

"Блиск і злидні куртизанок" - змалювання розпусти, морального розкладу в різних його проявах. В усіх сферах суспільства діють одні і ті ж закони егоїзму й наживи, одна й таж цинічна мораль чи , вірніше аморальність.

Велику увагу приділяємо образу барона Юло, керівника департаменту воєнного міністерства; його розбещеність, гонитва за чуттєвими насолодами зрештою набувають маніакального характеру. На утримання коханок йому потрібні величезні суми грошей, і барон Юло не зупиняється ні перед розоренням своєї сім"ї, ні перед злочином. Цей процес поширюється й на Кревеля, спадкоємця Бірато, який розбагатів і став мільйонером. Образ Кревеля, один з найпримітніших і найрельєфніших у романі, несе в собі велике соціальне узагальнення.

Пані Марнеф. Героїня зневажає будь-який труд і уявляє життя, як суцільну насолоду, яка до того ж мала діставатися їй без будь-яких зусиль. Вона належить до прикованих, заміжніх куртизанок, які, кидаючись у розпусту, розраховують легко, ніби граючись, нажити багатство, відзначаються особливою жадобою до грошей, причому майже всі вони, як і пані Марнеф, мають вербувальника й помічника в особі свого чоловіка. В змалюванні Бальзаком пані Марнеф характерне породження розтлінного середовища, де нормою життя стали аморальність і жадоба до наживи.

Необхідно підкреслити, що Бальзак у цьому романі всебічно досліджував буржуазне суспільство і нищівне його викриття. В романі "Кузен Понс" буржуазне суспільство теж постає в глибоких соціальних контрастах, світові багатства й розкоші протиставляється в ньому світ бідності й злиднів.

В романі "Сезар Білото" автор змальовує середовище паризьких торгівців з його своєрідним життєвим укладом, його найтиповіших представників. Дуже виразно показується в романі, що основна вершина життя в цьому середовищі - жадоба, збагачення, нажива, і навіть "мученик комерційної честі" : Сезар Бірото аж ніяк не позбавлений її.

Сезар Бірото - власник парфумерної крамниці, помічник мера другого округу Парижа, кавалер ордену Почесного легіону. Мученик комерційної чесності Бірото стає у Бальзака не апологією світу комерсантів, а скоріше його викриттям.

"Сцени військового життя": "Пристрасть у пустелі". В "Шуанах" йдеться про події останнього року XVIII ст. Дія розгортається в Бретані, охоплена контрреволюційним заколотом, погасити який повинен посланий сюди урядом Директорії республіканський загін, очолюваний Гюло. Адже, шуани намагались всупереч ходу історії відновити трон і феодальні привілеї дворянства в Бретані. Бальзак фактично виносить вирок сучасної йому монархії, спричинені Липневою революцією 1830 р. Симпатії автора безумовно на стороні республіканців, про що красномовно свідчать з любовю виписані образи суворого солдата революції Гюло, самовідданого Республіці, життєлюбного і мужнього Мерля, людини з широким кругозором Жерара. З табором республіканців повязана і героїня романа Марі де Верней.

Слід відмітити, що Бальзак далекий від ідеалізації буржуазної Директорії, що змінила якобінську республіку. Не випадково одна з найогідніших фігур в романі -- шпигун Корантен, знаходиться в загоні Гюло шефом урядової поліції Фуше. Неоднорідний і табір контрреволюції в "Шуанах". Перш за все це егоїстичні, жадні, злісні і жорстокі дворяни і церковники, що мстять Республіці не стільки за страченого короля і за здійснений удар на релігію, скільки за багатства, що відняли у них, і привілеї. Це також і знедолені убогі селяни, обдурені своїми пасторами і панами.

"Сцени сільського життя": "Сільський лікар", "Сільський священик","Селяни"."Сцени сiльського життя" вiдповiдають тому перiоду життя, коли людина пiдводить пiдсумки, осмислює пережите.

В соціальному циклі романів О.Бальзака "Людська комедія" тема падіння моралі в усіх розповідях про: банкірів, лихварів, скупників, спекулянтів тощо, причому ці розповіді набувають особливої викривальної гостроти. Залізна закономірність набуття великого богатства нечесним шляхом невіддільно від аморальності.

2. "Філософські етюди".

До таких етюдів відносяться "Шагренева шкіра", "Прощений Мельмонт", "Невідомий шедевр", "Гамбара", "Червоний готель", "Кат", "Марании", "Прощай", "Пошуки Абсолюту" та ін.

3. "Аналітичні етюди".

До таких етюдів відносяться "Фізіологія шлюбу", "Дрібні знегоди подружнього життя".

Можна сказати, що головною темою, яка обєднує ці різні твори в одне ціле, було прагнення пояснити закономірності діяльності. Бальзак дуже зацікавився науковими відкриттями,особливо в царині природничих наук. Щоб надати єднiсть всiй спорудi "Людської комедiї", Бальзак використовує рiзнi прийоми, але найважливiший - "перехiднi персонажi": однi й тi самi герої виступають у рiзних романах i повiстях то як головнi, то як другоряднi.

Сюжети окремих романiв, повiстей, що складають "Людську комедiю", вiдступають на заднiй план, а на переднiй виходить саме життя, його рух, хаотичний, але закономiрний.