Вступ

ремарк експресивний жіночий образ

Знайомство нашого читача з Ремарком почалося в 1929 році - майже відразу після німецької публікації - у нас був виданий його роман "На Західному фронті без змін". Незабаром вийшло українською мовою і "Повернення". Тоді ж почалася велика слава цього письменника, розгорілися суперечки про нього, і вже виник термін "ремаркізм". Але, мабуть, по-справжньому Еріх Марія Ремарк став знаменитий у нас з другої половини 50-х років, коли одна за одною в російському перекладі стали зявлятися його книги, нові і старі: "Час жити і час помирати", "Три товариша", "Повернення", "Тріумфальна арка", "Чорний обеліск", "Життя в борг", які тоді можна було назвати у нас чи не найпопулярнішими із західних творів.

Книги Ремарка охоплюють кілька десятиліть німецької та світової історії: перша світова війна, період Веймарської республіки, прихід до влади в Німеччині фашистів, друга світова війна і роки після неї. Різні часи, бурхливо змінюються події - але в оповіданні про них є щось спільне: мотиви, коло проблем, світовідчуття, тип улюбленого героя.

Основні романи Ремарка внутрішньо повязані між собою. Це як би поточна хроніка єдиної людської долі в трагічну епоху, хроніка багато в чому автобіографічна. Як і його герої, Ремарк пройшов через мясорубку першої світової війни, і цей досвід на всю життя визначив ненависть до мілітаризму, що споріднює їх, до жорстокого, безглуздого насильства, презирство до державного устрою, яке породжує і благословляє війни.

Подібно до того, як можна говорити про тип ремарківського героя, існує якийсь улюблений образ героїні, що проходить через багато творів письменника. Це натура пристрасна, ніжна, "беззаконна", здатна безоглядно віддатися стихії почуття, над якою сама не завжди буває владна. Це натура імпульсивна та експресивна, і ці якості передаються у мові героїні спеціальними мовними засобами.

Проблема експресивності як мовного явища на сьогоднішній день знаходиться в центрі уваги сучасної лінгвістики. Тема експресивності багатогранна, вона не може бути вичерпана вже існуючими роботами і вимагає подальшої розробки.

Людська поведінка засноване на емоціях, вони активізують і організують сприйняття, мислення і прагнення людини. Емоції впливають на наші думки і вчинки в повсякденному житті, а деколи і різко змінюють долю людини. Емоції - потужний важіль, який допомагає відкрити завісу над незрозумілим, розширити кругозір, придбати нові навички, вміння, знання. Емоції складають ядро мотиваційної структури людини. Емоції і почуття як особливий клас психічних процесів і станів, повязаних з інстинктами, потребами і мотивами, здавна цікавили кращі філософські уми, починаючи з Аристотеля, хоча до цих пір з ряду основних питань вчені не прийшли до єдиної думки.

Актуальність дослідження визначається підвищеним інтересом в лінгвістиці до емоційної сфери людини. Актуальність дослідження визначається також вивченням комунікативного аспекти мови та інтересом до проблем інтерпретації виразно-образотворчих, словотворчих і синтаксичних засобів тексту творів. Крім того, актуальність дослідження полягає в тому, що в роботі робиться спроба застосування порівняльного підходу у вивченні функціональних параметрів тексту з точки зору можливості передачі експресивного індивідуально-авторського стилю у творчості Е.М. Ремарка.

Про актуальність дослідження правомірно говорити також тому, що на сьогоднішній день опис способів і прийомів передачі експресивного потенціалу та художньо-образотворчих функцій лексичних, граматичних і синтаксичних засобів недостатньо вивчений, тому не завжди можна спостерігати чітке розмежування між експресивними і емоційними засобами, а також прийомами їх використання в художньому творі.

Обєктом дослідження є лінгвістичні засоби передачі експресивності на різних рівнях мови, що дозволяють зберегти експресивність в художніх творах Е.М. Ремарка.

Предмет дослідження є вираження жіночих образів мовними засобами у Еріха Марії Ремарка.

Метою даного дослідження є аналіз мовних засобів, що характеризують образ жінки у творах Е.М. Ремарка.

Згідно з висунутими цілями необхідно рішення наступних завдань:

- розкрити поняття "емоційність" і "експресивність";

- виявити експресивні засоби вираження в текстах Е.М. Ремарка;

- охарактеризувати найбільш уживані експресивні засоби вираження, що характеризують образ жінки у творах Е.М. Ремарка.

Теоретичною базою дослідження стали роботи вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, літературознавців (Ю.Д. Апресян, І.В. Арнольд, Н.Д. Арутюнова, Н.М. Баженов, Ш. Баллі, М. Блек, М.П. Брандес, А. Вежбицька, В. Вілюнас, В.В. Виноградов, В.Г. Дак, Є.М. Галкіна-Федорук, І.Р. Гальперін, Б.І. Додонов, К.Е. Ізард, М.М. Кожина, Е.М. Меднікова, В.П. Москвін, Е. Ю. Мягкова, Л.Л. Нелюбін, Е.Л. Носенко, В.В. Ощепкова, Г.М. Скляревська).

В якості методів дослідження використані: порівняльний метод, а також такі методи наукового аналізу, як описовий і контекстуальний, метод спостереження, порівняння, узагальнення.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.