Вступ

Зміни в усіх сферах нашого суспільства безпосередньо впливають і на літературну освіту учнів. Інакше бути не може, адже література - це відображене в художньому слові життя людини та суспільства з усіма труднощами та проблемами. Все частіше спостерігаємо за тим, що учні стали менше читати, частина з них вважає читання непродуктивною тратою часу, надає перевагу екранізованим версіям творів, роботі на компютері, музиці, інтернету. Книга - це особливий світ, який дитина осягає і розумом, і серцем. Вона не замінна у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності. А тому читання книжок у системі виховання особливо гостро постало в останні роки.

Актуальність дослідження полягає в тому, що саме сформованість навичок самостійної роботи з книжкою є передумовою формування інтелектуального та духовного світу учня. Як відомо, саме література є одним із активних чинників суспільного виховання совісті, моралі, загальнолюдських цінностей.

Уроки-бесіди з позакласного читання, активніше сприяють розвитку читацької самостійності учнів, формуванню їх читацьких інтересів. Надання належної уваги структурі уроків позакласного читання, постійна опора на індивідуальний читацький досвід учнів, врахування їх читацьких інтересів - це той резерв літературної освіти, використання якого може дати позитивний ефект. Книга виховує дитину, надає наснаги, допомагає жити, всебічно розвиває, примушує хвилюватися за своїх героїв, занурюватися у світ фантазій, пригод, дає можливість стати її головним героєм та відчути на собі все вище сказане.

Під читацькою культурою розуміємо певний рівень сформованості низки читацьких умінь і навичок: потребу в читанні, стійкий інтерес до нього; читацьку ерудицію; навички виразного читання; здатність до сприймання творів різних жанрів; початкові бібліографічні знання (уміння користуватися каталогом, розуміти анотацію); необхідний рівень теоретичних літературних знань; творчі здібності; уміння оцінки й інтерпретації; мовленнєві уміння.

Формування бажання постійно звертатися до книжок, прагнення навчитися читати їх самостійно, забезпечують не менш важливий аспект навчально-виховного процесу в школі - освітній. Така функціональна багатогранність впливу художньої книжки на учнів потребує кваліфікованого й системного підходу до роботи з нею як на уроці, так і поза школою. Розвиток читацької культури учнів школи на уроках позакласного читання допомагає заповнити прогалини між бездумним запамятовуванням та вмінням аналізувати та синтезувати отриману інформацію, творчо її використовувати. При цьому в школярів розвивається вміння приймати власні рішення.

Позакласне читання - одне з важливих напрямків у моїй роботі як учителя-словесника. У методиці викладання літератури міцно утвердилася думка про те, що уроки літератури, повязані з позакласним читанням, активніше сприяють розвитку читацької самостійності учнів, формуванню їх читацьких інтересів. Досвід передових педагогів минулого й творчо працюючих сучасних учителів-словесників показує, що надання належної уваги структурі уроків позакласного читання, постійна опора на індивідуальний читацький досвід учнів, врахування їх читацьких інтересів - це той резерв літературної освіти, використання якого може дати позитивний ефект.

Так, актуальним ,на наш погляд, є вивчення драматургії Івана Франка у старшій школі на уроках позакласного читання. Творча спадщина драматурга, повязана з театром є досить оригінальною. Інтерес до світової драматургії і театру різних віків і народів поєднувався у нього найперш з любовю до вітчизняного театру. В нього він уклав частку свого життя, натхненну творчість історика, театрального критика, публіциста і драматурга. Справді, уся суспільно-політична і багатопроблемна науково-теоретична і багатожанрова художня творчість Франка, як і його діяльність в галузі театру, була спрямована на захист інтересів народу на полі економічному і соціальному. Важливо ознайомити дітей не лише з прозовими та поетичними творами І.Я.Франка, а й відкрити їм його як талановитого драматурга.

Не одне десятиліття педагоги працюють над проблемами поліпшення уроків позакласного читання - розробляють методичні рекомендації до підготовки й проведення уроків позакласного читання, тематику занять, адже позакласне читання - це засіб керівництва самостійним читанням. Воно виступає чудовим засобом виховання, розвиває бажання учнів вчитися, багато знати та вміти, виховує патріотизм і гуманізм, формує соціальне та громадське самопізнання .

Історія питання. Проблемами позакласного читання займалися методисти В. Острогорський, Т.Ф. Бугайко, В.Неділько, Н.Й. Волошина, Лаврусевич Н.О., Куцевол О., Кухарський Ф., Мазуркевич О. та ін. Кожен із них має свою точку зору, переконання щодо вивчення світової літератури, проведення уроків позакласного читання, але всі прагнуть одного: повернути молоде покоління до книги, навчити його вдумливо читати, яскраво відчувати, критично мислити та цінувати це мистецтво.

Так, Т.Ф. Бугайко у курсі методики запропонувала такі форми проведення позакласного читання: виставка книг, читацькі конференції, літературні диспути, класні та особисті учнівські щоденники. Є.А. Пасічник у своїх дослідженнях показує структуру уроку позакласного читання, характеризує його особливості та пропонує такі форми уроку позакласного читання: уроки-вікторини, уроки-конференції, уроки-диспути, уроки-конкурси. Н.Й. Волошина ґрунтовно досліджуючи проблему уроків позакласного читання, видала такі методичні посібники: "Вивчення української літератури в 5 класі", "Уроки позакласного читання в старших класах", "Уроки позакласного читання". Її вклад у проблему полягає у характеристиці основних типів уроків позакласного читання; у доборі ефективних методів і прийомів їх проведення; у визначенні бесіди за основний метод проведення занять з позакласного читання.

Проблемою вивчення драматургії Івана Франка була у центрі уваги таких вчених, як Походзіло М.У., Маляренко Л.Л., Мороз О.Н., Микитюк В. Денисюк І.О. тощо. Дослідженням драматургії Франка займалися Білоштан Я., Пархоменко М.М., Борщаговський О.Л. Науковці підкреслюють особливість архітектоніки драм, своєрідність характеротворення та специфіці стильової манери драматурга. Зясування цих питань слугує кращому осмисленню проблем драми Івана Франка, зокрема "Украдене щастя" як одного з найкращих творів письменника, займають почесне місце в українській класичній драматургії.

Метою курсової роботи є дослідження методики проведення уроків-бесід з позакласного читання за драматичними творами Івана Яковича Франка у старших.

Досягнення цієї мети передбачає розвязання таких завдань:

- опрацювання досліджень науковців і практиків щодо розвитку читацької культури учнів на уроках позакласного читання;

- розкриття особливості підготовки та проведення позакласного читання на уроках позакласного читання;

- уникнення одноманітного підходу до підготовки та проведення позакласного читання на уроках позакласного читання;

- розкриття особливостей ведення читацького щоденника.

- дослідити драматичні твори письменника та його звязок з театром;

- дослідити методичні прийоми, які доцільно використовувати на уроках позакласного читання.

Обєктом дослідження є уроки-бесіди з позакласного читання.

Предметом дослідження є вивченя драматичних творів І.Я. Франка на уроках з позакласного читання в старших класах.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані під час вивчення методики викладання української літератури в школі.

Спостереженнями й висновками, що викладені в науковій роботі, можна скористатися при читанні вузівських лекцій, спеціальних курсів з методики викладання української літератури, теорії літератури. Допоможуть вони й на уроках з української літератури у коледжах, гімназіях, ліцеях, загальноосвітніх школах.

Структура роботи. Наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 38 с.