Дума. Аналіз. ХХ століття

контрольная работа

Вступ

Перше памятка в українському народі поетичних мовлень, отримавши пізніше назву «думи», відноситься к кінцю XVI ст. Природним чинником для появлення цього виду мовного мистецтва була боротьба із іноземними загарбниками та народно-визвольна війна України проти іноземних поневолювачів (1648-1654 рр.).

Дослідник українського народного епосу Б.П. Кірдан пише: «Термін «дума» для визначення розглянутого жанру усної народної поезії в українську фольклористику ввів М. Максимович. Він вслід за К. Рилєєвим («Думи», М. 1825), вживав його у всіх своїх збірках (1827, 1834, 1849). Термін «дума» було прийнято усіма фольклористами и народними співаками XIX-XX ст.[1].

Трагічні картини спустошливих набігів розбійницьких груп турецького султана та кримських ханів на українські землі, загін мірних жителів на ринок работорговців, зрада зрадників-гетьманів, страхи бути поневоленими і інші біди отримали своє правдиве зображення в «думах».

Герої українського народного епосу мають свої прототипи, імена котрих згадуються у літописах та в історичній хроніці. Реальні історичні події та реальні діячі особи оживають в українських «думах» у світі народного миро розуміння, народної оцінки та інтерпретації. Ця обставина неминуче внесла свій слід у художню структуру українських «дум».

Зявившись сотні років тому назад, «думи», як оповідний жанр усної народної поезії, проникали у процес розвитку художньої культури різних періодів духовного життя народу.

дума поезія художній культура

Делись добром ;)