Вступ

Творчості Мілана Кундери належить особлива роль у чеському літературному процесі ХХ ст., вона стала своєрідною проміжною ланкою між чеською та західною культурою. Перебуваючи на еміграції від середини 70-х років, коли відїзд творчої інтелігенції з ЧССР носив масовий характер, Кундера активно та свідомо освоював форми художнього мислення, що знаходились за межами чеської літературної традиції, і нарешті змінив мову. Художній космос письменника втілив багатовимірну свідомість словянського митця ХХ ст., який, майстерно опанувавши експериментальні тенденції сучасної літератури, зробив акцент на тому, що було співзвучне його індивідуальному світосприйняттю та естетичним пошукам. Творчість цього письменника представляє рецепцію постмодернізму в чеській літературі та характеризується органічним поєднанням чеських і західноєвропейських тенденцій розвитку роману; демонструє процес засвоєння чеською літературою новітньої літературної практики та велику роль, яку відіграє у цьому процесі емігрантська література. Місце Кундери в ключовому для чеської культури діалозі між „західною” та „національною” орієнтаціями непересічне. Вперше після К.Чапека він зміг органічно поєднати дві історично „ворожі” лінії чеської суспільно-філософської думки - космополітичного та націоналістичного спрямування, здійснивши цей синтез на культурологічному ґрунті ХХ століття.

Книги Мілана Кундери перекладені майже вcіма мовами світу й вважаються класикою ХХ сторіччя, а самого письменника вважають -- одним з видатних романістів другої половини XX - го. століття.

Виходячи із вищезазначеного, темою нашої дипломної роботи було обрано «Авторська концепція як складова індивідуального стилю М. Кундери».

Твори М. Кундери привертають до себе увагу читачів та дослідників, серед яких - І. Каспе [30], С. Зенкін, М. Кольхауер [33].

Аналізуються образи романів, мовні засоби, знакові утворення, структурні прийоми, проблематика, ідеологія, поліфонічність, різноманітність позицій висловлення, точки перетину.

Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що в рамках даної дипломної роботи вперше в українській і зарубіжній славістиці системно досліджується романна творчість Мілана Кундери (1929), всесвітньо відомого чеського письменника-емігранта. Розглядаються художні риси й типологічні особливості його прози як цілісної динамічної системи. Актуальною, на нашу думку, є також необхіндність в осмисленні постаті Мілана Кундери, який, незважаючи на світове визнання, залишається практично недослідженим автором на терені вітчизняної славістики, сучасного літературознавства. Зацікавлення окремими аспектами творчості Кундери на Україні підтверджена наявністю досліджень Т. Гундорової, А. Нямцу, С. Яковенка, Ю. Федець. Поряд із тим, при наявності значної кількості праць про поетику постмодернізму взагалі, в українському літературознавстві відсутні ґрунтовні дослідження, присвячені специфіці чеського постмодернізму вцілому та постмодерніському модернізму Мілана Кундери.

Обєктом дослідження є романи М. Кундери «Смішні любові», «Вальс на прощання», «Безсмертя».

Предметом дослідження виступають елементи постмодернізму у вищезазначених творах, тобто взаємозвязки між поетикою компромісу, модернізмом, реалізмом та постмодернізмом.

Мета дослідження - охарактеризувати авторську концепцію як складову індивідуального стилю М.Кундери.

Для досягнення мети нашого дослідження перед нами були поставлені наступні завдання дипломної роботи:

- розглянути життєвий і творчий шлях М. Кундери;

- визначити особливості чеської літературної весни 60-х років ХХ ст.;

- проаналізувати літературу «у вигнанні» та тему рідної домівки у творах М. Кундери;

- дати аналіз творчості М. Кундери в контексті постмодернізму.

Наукова новизна нашого дослідження визначається використанням у роботі комплексу достатньо нових для вітчизняного літературознавства методологічних підходів, які застосовуються до інтерпретації художнього тексту. Новим для української науки є й сам обєкт дослідження - романна спадщина М. Кундери.

Теоретичною базою дослідження виступають праці вітчизняних і зарубіжних учених з теорії та історії художньої творчості - О. Бандровської, Д. Затонського, М. Коваль, Н. Маньковської, С. Шерлаїмової, Л. Долежела, У. Еко, Д.Лоджа, С. Ріхтерової, М. Фуко та ін.; а також назка монографій зарубіжних дослідників творчості Мілана Кундери К.Хватіка таких, як Е. ле Гранд, Г. Коскової, Т. Кубічка.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості їх використання в результаті подальшого вивчення актуальних проблем поетики сучасного роману, літературної спадщини письменників, які тривалий час перебували в еміграції за кордоном.

Структура дослідження: Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.