ВСТУП

Як відомо П. Білецький-Носенко був талановитим педагогом-просвітителем, проте, помітний слід він залишив і в художній літературі. Його син планував видати пятитомне зібрання художніх творів, однак на початку -1870-х років у Києві зявились окремими книжками тільки поема «Горпинина» чи «Вхопленая Про зернина», збірки «Приказки» та «Гостинець землякам», а також наукова праця «Пасечник».

Про П. Білецького-Носенка, звичайно, згадується в курсах історії літератури, в дослідженнях, присвячених літературному процесу перших десятиріч XIX ст., проте тільки зараз зявилася монографія, в якій уперше зібрано Л систематизовано широкий біографічний і художній матеріал. Автор монографії Б. Деркач створює виразний портрет письменника громадянина, зясовує його місце в історії вітчизняної культури і водночас розширює наше уявлення про шляхи становлення нової української літератури, характерні тенденції її розвитку.

П. Білецький-Носеико виявляв інтерес до нових естетичних віянь, про що свідчать його балади. Першими зразками цього жанру в українській літературі ми традиційно називаємо переспіви П. Гулака-Артемовського, «Марусю» Л. Боровнковського, хоч насправді, як показано в .монографії, цей жанр започаткував у нас П. Білецький-Носенко. Упродовж 1822--1829 pp. він написав 15 балад, з яких нам відомі лише шість. Аналіз балад дав змогу. Б. Деркачу ще раз спростувати твердження реакційних критиків того часу про неспроможність української мови передавати глибокі почуття.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Балади П. Білецького-Носенка як явище українського преромантизму».

Обєкт дослідження - преромантизму в українській літературі ХІХ ст.

Предмет дослідження - балади П. Білецького-Носенка.

Мета дослідження - розглянути особливості преромантизму в українській літературі та його вплив на творчість П. Білецького-Носенка.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) розглянути преромантичну історіографію та фольклористику;

2) вивчити особливості преромантичної художньої прози;

3) охарактеризувати балади П. Білецького-Носенка.

Методи дослідження. Для розвязування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.