metodichka_20-30-i_rr

2. Рання поетична творчість Павла Тичини План

Літературно-естетична концепція буття людини і сутності мистецтва П.Тичини.
Поняття “кларнетизму” П.Тичини в сучасній літературознавчій дискурсії. Рання лірика П.Тични в оцінці В.Стуса.
Збірка “Сонячні кларнети” як художня цілісність:

метафорична концепція збірки, естетична та етична її програма;
нерозривна єдність людини і природи в ранній ліриці П.Тичини;
культура людських почуттів в інтимній ліриці;
Тичина – поет національного пробудження («Дума про трьох вітрів», «Золотий гомін», «Скорбна мати»);

Поетична збірка «Замість сонетів і октав» – сповідь поета-гуманіста.
Збірка “Плуг” – поезія революційної перебудови.
Мотиви та образна система збірки «Вітер з України».
Творчість П. Тичини в умовах посилення тоталітарного тиску. Риси соцреалізму в збірках “Партія веде”, “Чуття єдиної родини” та ін. Переборення соцреалістичних стереотипів у поемі «Похорон друга».

Завдання: 1. Виписати музичні терміни зі збірки «Сонячні кларнети» та прокоментуйте їх термінологічне значення і художню функцію в художньому тексті.

2. Зробити мікроаналіз однієї з ранніх поезій П.Тичини.

Література

Барка В. Відхід Тичини // Українське слово: Хрестоматія укр. літ. Та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – К., 1994. – С. 242-255.
Білецький О.І. П.Тичина // Білецький О.І. Літературно-критичні статті . – К., 1990. – С. 161-185.
Бондар Е. До філософських джерел образу сонячних кларнетів // Слово і час. – 1995 - № 4.
Загребельний П. Кларнети ніжності // Загребельний П. Неложними устами – К., 1981. – С 5-46.
Історія Української літератури ХХ ст. Кн. 1 (1910-1930-ті рр.) – К.Либідь, 1993. – С. 183-203.
Клочек Г. “Душа моя сонця намріяла”: Поетика “Сонячних кларнетів” Павла Тичини – К.: Наукова думка, 1986.
Костенко Н. Поетика Павла Тичини. – К., 1982.
Коцюбинська М. Корозія таланту // Рад. літературознавство. – 1989. - № 11. – С. 46-58.
Лавріненко Ю. Клярнетичний символізм // Укр. слово. – Кн. 1. – С. 588-598.
Меженко Ю. П.Тичина. “Сонячні кларнети” // Укр. мова і літ в школі.- 1991. - № 9. – С. 91-93.
Моклиця М. П.Тичина // Моклиця М. Модернізм у творчості письменників ХХ ст. Ч. 1. :Українська література. – Луцьк, 1999.
Моренець. Без Тичини // Сучасність – 2000. - № 1 – С. 79-101.
Над’ярних Н. За парадоксами бароко й футуризму // Слово і час. – 1997. - № 10.
Ніковський А. Vita nova. Павло Тичина // Павло Тичина. Соняшні кларнети. – К., 1991.
Новиченко Л. Тичина і його час: незайві доповнення // 20-і роки. Літ. дискусії і полеміки. – К.: Дніпро, 1991. – С. 314-365.
Ольшевський І. „Молюсь не самому духові - та й не матерії..." (вплив світових релігійно-філософських систем на духовну еволюцію Павла Тичини) // Слово і час. — 2002. — № 7. — С. 32-38.
Охріменко О.Г., Охріменко П.П. Павло Тичина і світова література. – Суми, 1996. – 33 с.
Павленко М.С. Тичининська формула патріотизму. – Умань: АЛМІ, 2002, - 180 с.
Павленко М. Павло Тичина: “Замість сонетів і октав”, “Плуг” // Дивослово. – 2000. - № 10. – С. 5-9.
Стус В. Феномен доби, або сходження на Голгофу слави – К., 1993. -
Сверстюк Є. Поет про поета // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993. – С. 210-212.
Тельнюк С. “Молодий я, молодий…”: Поетичний світ П.Тичини (1906-1925) - К.: Дніпро, 1990.
Тельнюк С. “Неодцвітаюча весно моя…” – К.: Дніпро, 1991.
Филипович П. Молода українська поезія // Филипович П. Літературно-критичні статті. – К., 1990. – С. 161-185, 236-237.
Фасоля А. Поезія П.Тичини крізь призму світобачення поета // Рідна школа. – 2001. - № 2. – С. 53-55.
Шестопалова Т.П. Міфологеми поезії Павла Тичини: Спроба інтерпретації. – Луганськ: Альма-Матер, 2003. – 198 с.
Шумейко Т. Ерос у Тичини // Сучасність. – 2000. - № 9. – С. 94 – 108.

Содержание