Шкільна форма. За і проти

План

1. Навчальний заклад —для навчання.

2. Для чого й для кого потрібна сучасна шкільна форма?

1. Вчителі — за.

2. Учні — проти.

3. Батьки — залежно від розміру сімейного бюджету.

4. Нівелювання особистості чи відсутність заздрості та комп­лексів?

III. Творчий, розумний підхід може задовольнити всі смаки й упо­ добання.

НЕ ЗРАДЖУЙ ТИХ, КОГО ПРИРУЧИВ

Як багато вже сказано про наших домашніх улюбленців — котів, собак, птахів і хом’яків, та все марно. Бо кожного разу, зустрічаючись із випадка­ми людської зради і жорстокості, відчуваєш: про це не можна мовчати.

Людина завжди прагнула до спілкування із живою природою, адже так мало для цього залишилося можливостей у місті. Тому й заводимо собі щось живе. Хай радує нас, коли приходимо додому, знервовані, стом­лені тривогами і ритмами сучасного міста. Справді, так багато радості дарує нам собака, що радісно качається у пухнастому снігу або осінньо­му листі! Так втішно спостерігати за грою кумедного кошеняти або валь-яжністю величного красеня — кота. Як весело слухати цвірінькання пта­шок! Але прагнучи радості для себе, чи завжди ми пам’ятаємо про відповідальність перед тими, кого приручили? Адже наші тварини залежні від нас. Залежні фізично, емоційно. А значить, вони беззахисні перед нами — перед нашою нерозважливістю, легковажністю, а часом і зрадою. Тварини рідко зраджують нас, а як чинимо ми?

Здається інколи, що нам, зарозумілим представникам людського роду, вінцеві творіння, не завадило б повчитися шляхетності і розумності у тварин. Звичайна кішка навряд чи щось чула про моральні обов’язки, але вона при потребі вигодує не тільки своїх малят, а й цуценят, наприк­лад, бо жива природа існує за давнім законом виживання: піклуйся про малят, не кривдь їх, дай їм вирости, бо скінчиться життя. Ви бачили коли-небудь, щоб дорослий собака ображав щеня? У тваринному світі ніби прийнято негласний закон: малих не ображай, будь до них поблажли­вим, адже вони ще малі. Чи завжди й ми так ставимося до навколишньо­го світу, один до одного? Розумне ставлення до свого здоров’я, до жит­тя — ось чому вчить спостереження за тваринами. Тим більше ми, люди, повинні відчувати, що тварина — це жива істота, а не іграшка. Завести живу істоту — це не тільки відповідальність, але й щоденний копіткий труд. Тваринку треба годувати і доглядати, лікувати і розуміти.

Беззахисність наших тварин — це залежність, а залежність завжди без­правна. Чи завжди ми розуміємо це? Здається, ми повинні емоційно

76

УКРАЇНСЬКА МОВА

відчути себе спорідненими кожній тваринці, адже й ми якоюсь мірою за­лежні. То чи не здається вам, що увесь наш світ, наповнений людьми і тва­ринами, птахами і комахами,— великий Ноїв ковчег, у якому ми живемо разом? А значить, нам треба навчитися жити на цій землі в єдиній спільності на основі законів збереження життя.

ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ