Морально-етичний аспект проблеми дитини у прозі Ч. Діккенса

курсовая работа

1.1 Життєвий шлях та творчі доробки Ч. Діккенса

діккенс роман письменник дитина

Чарлз Діккенс - письменник вікторіанської епохи, який не тільки відобразив її у своїх творах і порушив проблеми, котрі хвилювали англійське суспільство, а й намагався їх розвязувати. Його активна літературна й громадська діяльність сприяла великим змінам - ліквідації боргових тюрем, реформ у галузі освіти і судочинства, збільшенню кількості доброчинних організацій і відродженню меценацтва. Його любов до бідних і скривджених була справжньою, а не фальшивою, для нього вони були такими ж повноправними членами суспільства, як і заможні, їм він дарував усю силу свого таланту, усю свою любов, відкривши їм поезію їхнього буденного життя, і став символом Англії прозаїчної.

У цілому творчість Ч.Діккенса можна поділити на чотири періоди. Перший період творчості (1833-1840) можна охарактеризувати як ранній. У цей час створено «Нариси Боза», «Посмертні нотатки Піквікського клубу», «Пригоди Олівера Твіста», «Життя і пригоди Ніколса Нікльбі». Показовим для цього періоду творчості Діккенса є побудований на матеріалах побутового нарису роман «Посмертні нотатки Піквікського клубу» (1837). В жанровому плані твір співвідносний з романами «великих шляхів», які зажили великої популярності в добу Просвітництва. Особливістю їх була можливість появи в будь-який момент нової дійової особи, нової теми тощо.

В «Посмертних нотатках...» письменник виказує себе неабияким стилістом. За допомогою слова він створює атмосферу існування, якому не можуть стати на перешкоді аніякі негаразди. Певною мірою відрізняється і мовний стиль персонажів. Протокол засідання Піквікського клубу, наприклад, пародія на «науковий» стиль. Мова нотаток Піквіка сповнена специфічного англійського гумору.

З образом Піквіка, який уособлює ідею доброчесності, повязана романтична стихія протиставлення Добра і Зла. Добро, Правда повязані з емоційним сприйняттям життя. Зло, Кривда - з раціональним підходом до дійсності. Цей аспект змінює сприйняття героїв. Недалекий англійський буржуа (а саме так на початку твору сприймається головний герой) перетворюється на Дон Кіхота XIX століття (Ф.М.Достоєвський), який стверджує непереможність Добра.

У перший період творчості Діккенсом започатковуються ті елементи і мотиви, які надалі стануть визначальними для творчості митця: таємниці, спадкоємства, сучасного побуту тощо [20, 3].

Ще навіть не закінчивши «Посмертних нотаток Піквікського клубу», письменник розпочинає публікацію роману «Олівер Твіст» (1837-1838), а не завершуячи його пише «Життя і пригоди Ніколаса Нікльбі». Незважаючи на те, що ці твори також відносимо до першого періоду творчості, вони значною мірою відрізняються від «Нотаток...». Перш за все - своєю жанровою природою, бо, скажімо, «Олівср Твіст» - це «роман виховання», жанр, до якого Діккенс буде звертатись протягом усього життя. Більше того, твори такого типу матимуть приблизно однакову структуру, сутність якої визначатимете дитина, покинута батьками в силу різних обставин (іноді сирота). Як правило, існує таємниця, повязана зі спадком, недоброчесні родичі (подекуди, навпаки, доброчесні, але бідні). Внаслідок щасливого збігу обставин (або переосмислення героєм своїх життєвих позицій) головний персонаж отримує спадок, а відтак і відповідне місто в суспільстві.

Ранній етап творчості Діккенса (у звязку з впливом романтичних тенденцій) характеризується мотивом маніякального Зла. В «Олівері Твісті», наприклад, Монкс намагається не вбити Олівера, а розбестити його душу. Таке Зло не піддається поясненню навіть раціоналістичними мотивами. Тяжіння письменника до реалістичного зображення життя примушує його розглядати проблему Зла під іншим кутом зору - як явише суспільне. В «Олівері Твісті» це, наприклад, «закон про бідних», завдяки якому і стало можливим існування робітних будинків. Саме в такому закладі малому Оліверу доводиться переживати голод, приниження. Наглядачі (Бамбл і міссіс Мен) - уособлення тваринної жорстокості. У робітному будинку прохання про додаткову порцію каші сприймається як бунт. Внаслідок цього діти або помирають від побоїв чи з голоду, або перетворюються на забитих істот [13, 88-89].

Другий період творчості Чарлза Діккенса. Другий період творчості письменника значною мірою повязаний з закордонними подорожами письменника по Італії, Швейцарії, Франції, США. У цей час ще яскравіше проявився талант Діккенса-публіциста («Американські замітки»), майстра нарисів («Картини Італії»).

Романічним наслідком перебування письменника в Америці став «Мартін Чезлвіт» - твір, в якому Діккенс розвиває думку про те, що гроші є основним чинником, який диктує поведінку людей у сучасному світі.

Кроком у напрямку реалізму, якщо орієнтуватись на роман «Мартін Чезлвіт», є твердження Діккенса про те, шо Зло, яке розсіяне у світі, - це не «готичний» жах, це реальність. Перемогти зло можна лише за допомогою активної боротьби, знищуючи його паростки як у суспільстві, так і в собі самому.

Продовжуючи захищати принципи гуманізму і моральності, Діккенс пише низку творів, які обєднуються загальною назвою «Різдвяні оповідання». Різдвяний затишок дому стає однією з найважливіших категорій «Різдвяної пісні у прозі», «Дзвону», а також інших творів циклу: «Цвіркун за піччю», «Битва життя», «Одержимий» (1843-1848). В основі оповідань - ідеї милосердя і взаємодопомоги. Персонажі - представники найрізноманітніших соціальних груп, які під впливом обставин поліпшують як власний, так і суспільний моральний стан. Типовим втіленням авторського задуму вважається Скрудж - жадібний і бездушний ділок, який зневажає бідняків, будучи за своїми поглядами, мальтузіанцем, не визнає за ними права мати власну сімю, дітей. Під впливом казкових персонажів (духів), які зявились йому уві сні, Скрудж несподівано перетворюється на доброго дідуся, який завжди готовий прийти на допомогу людям [18, 34-37].

Чи не найкращим твором Діккенса 40-х років є роман «Домбі і син». (1848), своєрідна передмова до його зрілої творчості. Саме в цьому творі різдвяна ідея перемоги добра гармонійно поєднується з глибоким соціально-психологічним аналізом. У романі майже немає таємниць, взаємозвязки між людьми обєктивно переплетені і зєднані в один вузол.

Світська зірка Едіг виходить заміж (із розрахунку) за голову негоціантської фірми «Домбі і син». Її доля нерозривно повязана з Долею її двоюрідної сестри, каторжанки Аліси Марвуд, яка свого часу була занапащена помічником Домбі-Каркером. Це один із вузлів загального суплетіння. Інша лінія - Домбі і його діти. Доньку Флоренс батько не помічає, вважаючи її «монетою, яку не можна вкласти у справу». Всі сподівання на продовження справи Домбі покладає на свого сина, тендітного хворобливого Поля, який невдовзі гине внаслідок запропонованої батьком системи виховання. Повстає проти деспотизму Домбі-батька і йде від нього Едіт. Дії Каркера призводять фірму до банкрутства. Але створений на зразок різдвяної казки роман закінчується моральним переродженням героя. Щоправда, на цей час він уже немічний старий, який не в силі реалізувати наслідки свого позитивного «я».

Значною мірою в творі трансформується і поетика митця. Манера характеристики образів, наприклад, знаходиться в безпосередньому звязку з їх соціальною належністю. Капітан Катль і господар крамниці морських інструментів - фігури відверто комічні, в той час як машиніст Тудль і його дружина - люди (як і всі симпатичні авторові герої його творів) дещо безтолкові - змальовані при допомозі засобів мякого гумору. В той же час Каркер (по суті, негідник) виявляється (одним із перших в англійській літературі) представником «підпільної людини»: розоривши внаслідок внутрішнього бунту фірму Домбі, Каркер не присвоює собі нічого.

Загальний тон роману позбавлений того оптимізму, який був притаманний раннім творам письменника.

З інших художніх засобів звертають на себе увагу символи Діккенса, зокрема символ залізниці, який відповідає змістові роману (до речі, саме на ній під колесами потягу гине Каркер) [12, 78-79].

Третій період творчості Чарлза Діккенса. Третій період творчості Діккенса. був особливо плідним: створено низку романів - «Девід Копперфілд» (1850), «Холодний дім» (1853), «Важкі часи» (1854), «Крихітка Дорріт» (1857), «Повість про два міста» (1858).

Соціально окреслена сатира в творах цього періоду помітно переважає гумор. Усі суспільні і державні інститути піддаються гострій критиці. За межами цієї характеристики знаходиться (та й то частково) хіба що роман «Девід Копперфілд». У силу того, що в основу цього твору письменник поклав спогади про власне дитинство та юнацькі роки. Саме з цим повязані його ліризм, тонкий гумор. Це далеко не автобіографічний роман, незважаючи на те, що його герой, як і сам автор, стає письменником. Це твір про час і спогади, про їх роль у житті, своєрідний варіант класичного «роману виховання».

50-і роки - важкий час у житті Діккенса. Розлучення з дружиною порушило віру письменника в його етичний ідеал - сімейне життя. Тим із гострішою увагою спостерігає він життя, яке його оточує. Але гострі проблеми, характерні для англійського суспільства цього періоду (зокрема посилення чартистського руху), не позбавляють письменника його основних переконань: він - непохитний супротивник насильницьких перетворень у суспільстві і вважає, що покращення соціуму можливе лише при умові поліпшення його моральності. Саме ці проблеми і стають головними в його творчості. Показовим для третього періоду творчості є роман «Важкі часи». Навіть коли прийняти до уваги, що дійовими особами цього твору є підприємець Джосайя Баундербі і його найближче оточення, то, враховуючи, що цей ділок контролює всю діяльність містечка Какстаун, маємо розповідь про все англійське суспільство через зображення життя невеличкого містечка. У звичній для себе манері письменник встановлює взаємозвязок між дійовими особами. Баундербі не просто перебуває в дружніх стосунках із сімєю Гредграйндів. Через деякий час він одружується з Луїзою Гредграйнд, а її брат Томас стає головним помічником у банкіра Баундербі. Незабаром, заплутавшись у боргах, Том викрадає гроші з сейфа, ключ від якого йому доручено, а вину за злочин перекладає на робітника Стівена Блекпула. Через деякий час злочинця викрито, але Стівен гине. Луїза йде від Баундербі. Зрозуміло, що короткий переказ фабули не дає повної уяви ані про силу взаємозвязків роману, ані про реалізм письменника, ані про його погляди. По суті, йдеться про реальне відтворення у літературі багатьох суспільних феноменів. Критика Діккенса торкається не тільки осіб, але й життєвих явищ. Тим не менш, для їх розуміння потрібно зупинитись на розгляді системи образів. Письменник завдає ударуньому цілком негативному персонажу не тільки завдяки зовнішнім описам. Наприкінці твору він вказує на відразливість його внутрішнього світу. Виявляється, що у Баундербі, який всіляко ганив своїх батьків, чуйна мати, яка вклала у виховання свого сина всі свої сили і гроші.

Критику раціоналістичного підходу до життя митець здійснює, зображуючи сімю Гредграйндів. Раціоналістична система виховання, яку сповідує Гредтрайнд-батько, призводить до того, ідо його діти перетворюються на цілком механічних істот (принаймні зовнішньо). Виступаючи проти чартистського руху,

Світ пристосуванців представлений у творі багатьма персонажами: тут і пристосуванець Бітцер, і зловісна нахлібниця Спарсіт, і навіть дружина Гредграйнда, яка зажила собі слави жінки, «не схильної ні до яких фокусів». Сміх Діккенса в цьому творі набирає гнівного звучання. По суті, у романі «Важкі часи», як і в інших творах третього періоду, Діккенс зображує вже не окремі сцени соціального життя, а показує буржуазну систему в цілому. Четвертий період чворчості Чарлза Діккенса.

Твори четвертого періоду - романи «Великі сподівання» (1861), «Наш спільний друг» (1864) - в них автор свідомо звертає увагу читачів на неможливість для простої людини в умовах тогочасної дійсності реалізувати свої мрії про щастя [15, 26-29].

Таким чином, Чарлз Діккенс - письменник вікторіанської епохи, який не тільки відобразив її у своїх творах і порушив проблеми, котрі хвилювали англійське суспільство, а й намагався їх розвязувати. Творчість Ч.Діккенса можна поділити на чотири періоди, характеристика яких подана вище.

Делись добром ;)