Тема 2. Кларнетизм п.Тичини як ідіостиль та інтеграція ідейно-естетичних пошуків початку хх ст.

1. “Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух... – ідейно-художня концепція П.Тичини.

2. Принцип панмузичності у ліриці П.Тичини. Домінанта синестезії, ознаки “звукового малярства” та “мальовничого звукопису”, “гармонії сфер” “Сонячних кларнетів”.

3. Кларнетизм як ідіостиль (індивідуальний стиль) П.Тичини та синтез тенденцій модернізму й національного ренесансу.

4. Аналіз поетики та особливостей віршування “Сонячних кларнетів”.

5. Розлам кларнетизму у збірці “Замість сонетів і октав”, використання у ній досвіду античного театру. Заперечення революції як втілення руїни.

6. Протистояння гармонії сфер деструктивним реаліям у збірці “Плуг”. Перші прояви амбівалентності П.Тичини.

7. Структурні зміни “гармонії сфер” (поетичного космосу) у ліриці П.Тичини. Цикли “В космічному оркестрі”, “Живем комуною”, незавершена поема-феєрія “Прометей”.

8. Вольові імперативи та прояв “романтики вітаїзму” у збірці “Вітер з України”. Версифікаційне розмаїття.

9. Неоднозначна семантика збірки “Чернігів”. Використання елементів конструктивізму.

Література:

Губар О. Павло Тичина: Літературно-критичний портрет. – К.,1981.

Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. – К.,1988. – Кн.1.

Єфремов С. Історія українського письменства. – К.,1995.

Клочек Г. “Душа моя сонця намріяла...”: Поетика “Сонячних кларнетів” Павла Тичини. – К.,1986.

Ковалів Ю. Кларнетизм Павла Тичини – нереалізована естетична концепція.// Слово і час. – 2003. – Ч.1.

Ковалів Ю. Скрипторій. – Біла Церква,2004.

Ковалів Ю. Українська поезія першої половини ХХ століття. – К.,2001. – Вид. “1 вересня” (“Українська мова та література”).

Ковалів Ю. “рокотанням-риданням бандур” – К.,2006.

Ковалів Ю. Фрагменти з історії української літератури ХХ століття. Павло Тичина.// Неопалима купина. – 2008. – Ч.1-2.

Костенко Н.В. Поетика Павла Тичини: Особливості віршування. – К.,1982.

Лавріненко Ю. Клярнетичний символізм.// Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – К.,1991. – Кн.1.

Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. Антологія 1917-1933. – К.,2002.

Ніковський А. VITA NOVA: Критичні нариси. – К.,1991.

Новиченко Л. Тичина і його час: незайві доповнення.// Зб.: 20-30-і роки: літературні дискусії, полеміки. – К.,1991.

Новиченко Л. Поезія і революція: Творчість П.Тичини в перші післяжовтневі роки. – К.,1979.

П’янов В. Визначні, відомі й “та інші...” – К.,2002.

Співець нового світу: Спогади про Павла Тичину. – К,1971.

Стус В. Феномен доби (Сходження на Голгофу слави).// Дніпро. – 1993. – Ч.2-3. Стус В. Феномен доби: Сходження на Голгофу слави. – К.,1993.

Тельнюк С. “Молодий я, молодий...” (Поетичний світ Павла Тичини). – К.,1990.

Тичина П. Зібрання творів: У 12 т. – К.,1983. – Т.1; К.,1988. – Т.11.

Тичина П. Сонячні кларнети. – К.,1990.

Шестопалова Т. Міфологеми поезії Павла Тичини: спроба інтерпретації. – Луганськ, 2003.