2.Історична доля української нації в творчості о. Довженка.
Художні твори Олександра Довженка охопили найважливіші віхи історії українського народу. Найбільшу увагу звернув письменник у своїх кінотворах, публіцистичних статтях на події, пов'язані з першою та другою світовими війнами. Історичну долю української нації у смертельних випробуваннях XX століття змалював він у творах “Арсенал”, “Звенигора”, “Щорс”, “Мати”, “Тарас Бульба”, “Стій, смерть, зупинись”, “Воля до життя”, “Україна в огні”, “Повість полум'яних літ” та ін.
Якщо громадянська війна ввійшла у творчість О. Довженка окремими епізодами, то твори про другу світову війну, як відзначають літературознавці, це “ніби одна книга” про всі страждання й трагедії, про героїчні подвиги і перемоги.
О. Довженко беззастережно любив свій народ, Україну, Тому близько до серця взяв долю українського народу в грізний час війни. На сторінках своїх творів поет з болем говорить про те, що Україну фашисти захопили найпершою з республік тодішнього Радянського Союзу і найбільш її понівечили.
У високохудожній кіноповісті “Україна в огні” письменник показує пекло подій, які з волі Сталіна та Гітлера розгорнулися в Україні. Тут і початок війни – один із найтрагічніших її періодів, коли під тиском ворога війська захисників не просто відступають – тікають, залишаючи на поталу непідготовлених беззброй-них людей. Автор показує Україну в цей час у символічному образі Олесі, яка стоїть на роздоріжжі подій із своїм розпачем і горем. Що чекає її? Є щось симво-лічне і в обірваній мирній пісні Запорожців, яку вони вже неповним сімейним складом доспівають лише після війни. Показує письменник і розтерзане фашис-тами село під час окупації, що дає повне уявлення про муки всієї України.
Засуджуючи війну, автор неодноразово виявляв свій великий гнів до загарбників, осмислював дух непокори всього українського народу. У творі утверджується висока ідея невмирущості української нації, високої моралі українців. Особливо мужнім змальовано Лавріна Запорожця. Не з доброї волі ставши старостою у німців, він налагоджує зв'язок з партизанами, сприяє їм, аж доки сам не потрапляє в концтабір.
Таким чином, письменник показує, що у хвилини найтяжчих випробувань кращі сини українського народу не корилися. Вони мужньо відвойовували свій край і власну волю.
Не обійшов увагою О. Довженко і такої болючої проблеми, як зрадництво. У кіноповісті таким зрадником в першу чергу є Максим Заброда. Непроста у нього доля. Довелося у час так званого розкуркулення побувати в Сибіру. Повернувся Максим озлоблений на владу, на людей, які відправляли його на заслання. Насамперед затаїв зло на Лавріна Запорожця. І даремно намагається Запорожець пояснити Заброді, що то були проблеми внутрішні, а зараз йдеться про загрозу свободи для всієї України. Забродою керує тільки бажання помсти.
Дезертирство, зрадництво хоч і поодинокі явища серед українців, але не випадкові. Адже Україна, як з гіркотою писав О. Довженко, – єдина у світі держава, де не вивчалася її історія, де вона “вважалася чимсь забороненим... Другої такої країни на земній кулі нема”. Звідси виводив О. Довженко корені слабодухості, продажності. Сповідуючи правду. О. Довженко одним із перших в українській літературі піддав сумніву непогрішність сталінського генія. Лаврін Запорожець знімає портрет вождя зі стіни і ставить його додолу зі словами: “Не думали ми з вами, що так вийде”.
Осмислюючи хід війни, переживаючи великі людські втраги в ній, О. Дов-женко добре розумів провину Сталіна, який напередодні винищив військові кадри, припустився грубих тактичних помилок. Тому на сторінках твору нема жодного слова похвали Сталіну.
Символічним у кіноповісті є образ Христі Чепурної. У ньому автор узагаль-нив трагедію українського народу, що був кинутий на поталу фашистам, переніс всі найтяжчі випробування, масове фізичне нищення, вивезеним до Німеччини на примусові роботи. На жаль, після визволення багатьох із тих, хто були жертвами війни, як відомо, назвали зрадниками і навіть судили.
У кіноповісті “Україна в огні” письменник художньо інтерпретує війну як загальнонаціональну трагедію. Через призму трагічного він розкриває історичну долю нації мужніх Запорожців, нескорених Кравчин, Орлюків, яким не раз суди-лося брати у руки меч, щоб захистити свою волю.
Білет 12
- 1.Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім'я” як енциклопедія народознавства
- 2.Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Рильського. Прочитати вірш напам'ять.
- 1.Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного.
- 2.Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети” Павла Тичини.
- 1.Образ Пузиря за п 'єсою “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого.
- 2.Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини.
- 1.Життєвий і творчий подвиг Івана Франка.
- 2.Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри. Прочитати вірш напам'ять.
- 1.Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка.
- 2.Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні.
- 1.Тематика поетичної' творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”.
- 2.Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського.
- 1.Почуття і переживання ліричного героя новели “Intermezzo” Михайла Коцюбинського.
- 2.Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Миііа Мазайло” Миколи Куліша.
- 7.Проблемптика понісші “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського.
- 2.Людина і природа в ліричних віршах м. Рильського.
- 1.Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури.
- 2.Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна” Олександра Довженка.
- 1.Глибина і щирість переживань ліричного героя в поезії “Contra Spem Spero”.
- 2.Історична доля української нації в творчості о. Довженка.
- 1.Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки.
- 2.Пісенна творчість Андрія Малишка.
- 1.Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки.
- 2.Собор – символ духовної краси людини е однойменному романі
- 7.Твори Василя Стефаника – шедеври світової новелістики.
- 2.Образ України у творчості Василя Симоненка.
- 1.Ольга Кобилянська – тонкий знавець людської душі. Розкрити на матеріалі вивченого твору.
- 2.Тема історичної та національної пам'яті в романі “Собор” Олеся Гончара.
- 1.Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка.
- 2.Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка.
- 1.Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження”.
- 2.Пісенна творчість сучасних українських поетів.
- 1.Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв.
- 2.Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка. Прочитати вірш напам'ять.
- 1.Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”.
- 2.Взаємини між батьками і дітьми у п'єсі “Дикий Ангел” Олексія Коломійця.
- 1.Глибокий ліризм поезії Олександра Олеся.
- 2.Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мумкеїпика.
- 1.Проблеми чорнобильської трагедії в українській літературі.
- 2.Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко.
- 1.Образ митерї в сучасній поезії (а. Малишко, б. Олійник, в. Симоненко та ін.).
- 2.Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко.
- 1.Образ України в творчості сучасних українських поетів (д. Павличко, і. Драч, б. Олійник, Ліна Костенка).
- 2.Творчість письменників рідного краю (на прикладі Тернопільщини).
- 1.Історія українського народу на сторінках художніх творів.
- 2.Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса).
- 1.Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олександра Довженка.
- 2.Історія українського народу в творчості Івана Кочерги.
- 1.Українська народна творчість: думи та історичні пісні.
- 2.Краса духовного світу героїв Олеся Гончара.