Вступ

Інтелектуальній прозі належить одне з провідних місць у розвитку вітчизняної літератури. У постреволюційний час українська література характеризується розмаїттям стильових течій і напрямів, їх одночасним співіснуванням. Цей період в літературі зазначався розквітом модерних течій, це і київські неокласики, серед них і Віктор Петров-Домонтович (Бер), художній доробок якого жанрово і змістовно багатий.

Творчістю Віктора Петрова почали цікавитися тільки протягом останніх десяти років, до цього часу він був більш відомий як археолог. В.Домонтович став відомий читачам 1928 року, коли побачила світ його перша повість «Дівчина з ведмедиком». Повість ця мала успіх у читачів, але партійна критика накинулася на неї з люттю яка не вщухала три роки. Творчість Домонтовича досліджували Ю. Загоруйко, С. Павличко, В.Агеєва, М.Гірняк, Ю. Шевельов (Шерех).

Обєкт дослідження - роман В. Петрова-Домонтовича «Дівчина з ведмедиком».

Предметом дослідження є система образів роману В. Петрова-Домонтовича «Дівчина з ведмедиком».

Мета роботи полягає у детальному опрацюванні досліджень філософів, літературознавців, критичних статей щодо вивчення системи образів у романі В. Петрова-Домонтовича «Дівчина з ведмедиком» з подальшою систематизацією і узагальненням напрацьованого і використанням для розробки матеріалів методичного характеру.

Відповідно до визначеної мети ставимо такі завдання:

- розглянути роман «Дівчина з ведмедиком» в контексті інтелектуального прози;

- зясувати специфіку реалізації окремих традиційних мотивів та образів у інтелектуальному романі;

- диференціювати типи образів у романі;

- розробити методичні рекомендації проведення уроку позакласного читання.

Дослідження складається зі вступу, трьох розділів та списку літератури.