logo search
Всі тести

Лірика т.Шевченка періоду заслання (1847-1857) як “контекст долі поета” План

1. Розмаїття змісту і форми лірики. Поглиблений психологізм поезій

“казематного” циклу.

  1. Мотиви лірики періоду заслання.

    1. Інтимна лірика Т. Шевченка (“Ми восени такі похожі…”, “Один у другого питаєм…” , “Дурні та гордії ми люди” , “Мені здається, я не знаю…” та ін.)

    1. . Громадянська лірика (“Коса”, “Рано –вранці новобранці…” та ін.)

    2. . Національні мотиви (“Не спалося, - а ніч, як море”, “Мені однаково, чи

буду…”, “Чи ми ще зійдемося знову?” та ін.).

    1. . Поезія нескореності періоду заслання (“І виріс я на чужині.”, “А нумо знову віршувать.”, ”Неначе степом чумаки”, “Лічу в неволі дні і ночі” та ін.).

    2. . Автобіографічні мотиви у ліриці цього періоду (“Не гріє сонце на

чужині”, “Мені тринадцятий минало”, “Сон” (“Гори мої високії”) “У нашім

краї на землі”, “І золотої, й дорогої”, “І станом гнучим, і красою” та ін.)

    1. . Стилізація народних пісень (“Ой гляну я, подивлюся”, “І широкую

долину”, “Закувала зозуленька”, “Ой чого ти почорніло” та ін.)