Завдання № 7 Феномен « шістдесятництва» в українській літературі План

1. «Шістдесятники» як широкий культурологічний рух, його історична зумовленість.

2. «Неонародницька» концепція лірики В.Симоненка, поєднання публіцистичного дискурсу з традиційною поетикою ( зб. «Тиша і грім» 1962; «Земне тяжіння», 1964).

3. Казки з підтекстом В. Симоненка («Цар Плаксій і Лоскотон», «Казки про Дурила», «Подорож у країну Навпаки»).

4. Еволюція М. Вінграновського від планетарних масштабів до інтимного самозосередження («Атомні прелюди», 1968; «Сто поезій», 1966).

5. Метафоричне наповнення, символізація поетики І. Драча («Соняшник», 1962; «Протуберанці серця», 1965).

6. Творче опанування й переплавлення здобутків світової культури, космізм і «заземленість» – художні домінанти збірок І. Драча «Балади буднів» (1967), та «Поезії» (1967).

7. Участь Л. Костенко у «шістдесятницькому русі», перехід на принципову опозицію «соціалістичному реалізму».

8. Прояви неореалістичного дискурсу у збірці «Мандрівки серця» (1961) Л.Костенко; тяжіння до афористичності художнього мовлення.

9. Трагічна доля В.Стуса, його еволюція від культурологічних позицій «шістдесятництва» до свідомості послідовного правозахисника, до націоцентричного світобачення та гуманістичного екзистенціалізму ( зб. «Зимові дерева», 1970; «Веселий цвинтар», 1970).

10. Оновлення української поезії «шістдесятниками».