Філософські погляди і. Вишенського

- "внутрішнє спасіння" людини неможливе без знищення несправедливості, нерівності, гноблення;

- рішуче поставав проти західних впливів на українську культуру та світогляд;

- вважав, що православна віра більше орієнтує людину на духовне самозаглиблення та щире почуття до Бога, ніж католицька віра;

- закликав до людської солідарності, братерства, утвердження рівності людей і справедливості у їхніх стосунках.

Отже, наприкінці XVI - на початку XVII століть, у ситуації складних соціально-політичних та духовних процесів в Україні, проявляються гуманістичні, реформаційні та просвітницькі тенденції і процеси. У цих умовах посилювався інтерес до людської життєвої реальності, етнічної та культурної самоідентифікації, а, відповідно, і інтерес до гуманітарних наук. На базі братських шкіл виникала професійна філософія, а згодом - вищі навчальні заклади.

Вищий навчальний заклад Східної Європи, який діяв стабільно протягом століть був - Київський колегіум, а згодом - Києво-Могияянська академія – був створений у 1632 році шляхом об’єднання двох київських шкіл: Братської школи на Подолі та школи, що існувала при Києво-Печерській лаврі. Ініціатором утворення колегіуму був митрополит Петро Могила. Тому Київську Академію, ще за життя П. Могили стали називати Могилянською. У 1633 р. документом польського короля Володислава колегіуму надавались права вищого навчального закладу. За загальним визнанням істориків та культурологів П. Могила являв собою яскравий приклад вдалого поєднання розуму та дієвості: він був не лише мислителем, а й громадським та церковним діячем.