Вступ

Останнім часом у лінгвістичній літературі особлива увага приділяється вивченню національної картини світу. За визначенням І.Голубовської, національна мовна картина світу - це виражене засобами певної мови світовідчуття і світорозуміння певного етносу, вербалізована інтерпретація мовним соціумом навколишнього світу і себе самого в цьому світі. Чинники, що детермінують онтологію національних мовних картин світу - реальний світ, колективна свідомість (досвід попередніх поколінь) [3, с. 29]. Тобто, знання людини про світ, яке передається засобами мовної семантики, є мовною картиною світу. «Національно-культурна специфіка кожної мови яскраво виявляє себе в царині стійких словесних комплексів - фразеологізмів, ідіом, приказок, прислівїв» [5, с. 138]. Мотиваційна основа таких зворотів здебільшого повязана зі світом традиційних народних образів, метафор і символів, приповідок та міфологічних уявлень. Наявність того чи іншого фразеологізму для позначення певного фрагменту дійсності є своєрідним показником його місця у системі цінностей народу.

Одним із засобів образної і виразної літературної мови є саме крилаті слова. Крилаті слова або фразеологізми вивчаються в розділ мовознавство, вивчаючої стійкі поєднання слів - фразеології.

Фразеологія вивчає немало важливих проблем, повязаних із сполучуваністю слів. Фразеологія (від гр.phrasis- вираз, зворот і logos-слово, вчення) - це як сукупність усталених зворотів певної мови, так і розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження.

Фразеологізми (фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ, властивостей та дій. Лексичне значення має фразеологізм в цілому, напр., спіймати облизня - "зазнати невдачі", без царя в голові - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити".

Ці мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки звязано, називаються фразеологічними одиницями. Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використовуються як готові мовні одиниці, а не створюються щоразу у процесі мовлення. Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синомічних рядів: дрімати- куняти- клевати носом.

У реченні фразеологізм виступає як один член речення. Напр.,у реченні І довго ти будеш товкти воду в ступі? фразеологізм товкти воду в ступі є присудком. Фразеологізми мають синоніми і антоніми - інші фразеологізми, напр.: не приший кобилі хвіст - потрібний як пяте колесо до воза.

Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах.

Як бачимо, фразеологізми займають чільне місце у лексичній системі мови. Загальнословянська фразеологія представлена в дослідженнях О.Потебні, Ф.Буслаєва, В.Виноградова, Б.Ларіна, Л.Булаховського, Г.Удовиченка. Вагомий внесок у розробку проблем фразеології сучасної української літературної мови зробили Л.Булаховський, І.Білодід, М.Жовтобрюх, І.Чередниченко, А.Коваль, Л.Скрипник та інші мовознавці.

З огляду на вищесказане, темою нашої курсової роботи було обрано «Типи фразеологізмів у творах Остапа Вишні».

Актуальність нашого дослідження полягає у систематизації теоретичних знань про фразеологічні одиниці та практичний аналіз вживання фразеологізмів у творах Остапа Вишні.

Обєкт дослідження - система фразеологічних одиниць української мови.

Предмет дослідження - типи фразеологізмів, які вживаються у творах Остапа Вишні.

Мета дослідження - визначити специфіку фразеологізмів, які представлені у творах Остапа Вишні.

Для досягнення мети нашого дослідження перед нами були поставлені наступні завдання дослідження:

- Розглянути поняття фразеологізму та його особливості;

- Проаналізувати різні класифікації фразеологічних одиниць;

- Визначити особливості української фразеології та типи українських фразеологізмів;

- Дослідити особливості творчості Остапа Вишні;

- Охарактеризувати специфіку фразеологічних одиниць у творах Остапа Вишні;

- Визначити функціональну специфіку фразеологічних одиниць у творах Остапа Вишні.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів - теоретичного та практичного, висновків та списку використаної літератури.