Цикли билинного епосу
Відповідно до часу зображуваних подій та особливостей їх висвітлення билини поділяються на певні цикли. Першу спробу циклізації билин в українській фольклористиці здійснив М. Грушевський. Він виділив такі основні групи:
1. Богатирські цикли з сюжетами, пов'язаними з найпопулярні-шими героїчними іменами, які утворюють підцикли: а) з Вольгою (Олегом) Святославичем або Всеславичем; б) з Добринею, Володимировим опікуном; в) з Іллею, звісним в старих германських переказах як брат Володимира; г) з Альошею Поповичем, з огляду на тісну спільність його подвигів з Добринею та Іллею.
2. Другий тематичний цикл становить так звана Галицько-Во-линська група. Підставою для виділення її в окремий цикл є зв'язок деяких імен богатирів з історією Галицько-Волинського князівства і їх паралельні згадки в билинах і літописах. До неї відносяться билини про князя Романа; Дуку (Дюка Степановича), Чурила, Михайла Потіка (з Потуки), Дуная.
3. До третьої групи Грушевський відносить билини на теми казкові, обрядово-символічні та новелістичні, зараховуючи до них билини: а) Гліба Володієвича; б) Соловія Будимировича (Гудимировича); в) Хотіня Блудовича; г) Івана Годиновича; д) Івана Гостіва-сина.
Деякі риси циклізації билин, подані у праці Грушевського, збереглись у сучасному поділі, в якому виділяються:
1. Міфологічний або дохристиянський цикл, багатий відголосками язичницького світогляду, древніх вірувань слов'ян. Сюди зараховують билини про Микулу Селяниновича, Святогора, Вольгу Всеславича (які віддзеркалюють мотиви переказів про Київських князів Олега і Ольгу).
2. Київський цикл з центральним образом КНЯЗЯ Володимира, в якому поєднано риси Володимира Великого і Володимира Мономаха.
Він поділяється на тематичні підцикли про Іллю Муромця (Муровця)— чернігівського богатиря, Альошу (Олексія) Поповича, Добриню та інших.
3. Волинсько-Галицький цикл про князя Романа, Дюка (Дуку) Степановича, Чурила Пленковича, Михайла Казарина, Дуная та ін.
4. Новгородський цикл про Василя Буслаева, Садка та ін.
5. Казково-новелістичний цикл про Гліба Володієвича, Соловія Будимировича (Гудимировича), Хотіня Блудовича, Івана Годиновича та ін.
Таким чином виділяється п'ять груп, виокремлених на основі трьох принципів: хронологічного (час подій), географічного (місця подій) та тематичного (самі події і спосіб їх зображення).
- Мар'яна б. Лановик Зоряна б. Лановик
- Від редактора
- Розділ 1. Фольклор і фольклористика §1. Фактори впливу на розвиток фольклору та його етнічні особливості
- §2. Фольклор та фольклористика
- §3. Усна народна творчість і професійна художня література
- §4. Періодизація фольклору
- Періодизація фольклору доісторичної епохи
- Періодизація фольклору історичної епохи
- §5. Напрями та школи фольклористики
- Література
- Розділ 2. Основні світоглядні системи українського фольклору §6. Дохристиянські вірування давніх слов'ян
- §7. Християнство і його вплив на розвиток української народної словесності
- Література
- Розділ 3. Магія і міфологія §8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- Поетика жанрів магії
- §8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- Поетика жанрів магії
- §9. Давня праслов'янська міфологія
- Література
- Розділ 4. Календарно-обрядова творчість
- §10. Ритуально-міфологічна основа зимового циклу календарної обрядовості
- §11. Жанри зимового циклу календарно-обрядової творчості
- §12. Ритуально-міфологічна основа весняного циклу календарної обрядовості
- §13. Жанри весняного циклу календарно-обрядової творчості
- §14. Ритуально-міфологічна основа літнього циклу календарної обрядовості
- §15. Жанри літнього циклу календарно-обрядової творчості
- §16. Ритуально-міфологічна основа осіннього циклу календарної обрядовості
- §17. Жанри осіннього циклу календарно-обрядової творчості
- §18. Драматизовані календарно-обрядові дійства. Форми функціонування молодіжних громад
- §19. Зв'язок жанрів календарно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- Література
- Розділ 5. Родинно-обрядова творчість
- §20. Весільна обрядовість, її виникнення та становлення
- §21. Весілля як драма. Його основні етапи та народнопісенний супровід
- Зв'язок весільного обряду з іншими жанрами
- §22. Народна обрядовість, пов'язана з народженням дитини
- §23. Похоронна обрядовість
- §24. Голосіння та їх жанрові різновиди
- Розвиток жанру голосіння, його різновиди
- §25. Обряди, пов'язані з будівництвом дому та новосіллям
- §26. Зв'язок жанрів родинно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- Література
- Розділ 6. Героїчний епос
- §27. Билини Походження і визначення жанру
- Цикли билинного епосу
- Аналіз циклів билинного епосу
- Поетика билин
- Історія збирання та дослідження билин
- §28. Думи Історія походження жанру
- Визначення та поетика жанру
- Класифікація дум
- Суспільно-побутові думи
- Історія дослідження дум
- Про кобзарів
- §29. Історичні пісні. Пісні-хроніки
- Жанрово-стильові ознаки історичних пісень
- Класифікація історичних пісень
- Поетика історичних пісень
- Пісні-хроніки
- Поетика пісень-хронік
- Дослідження історичних пісень
- §30. Зв'язок жанрів героїчного епосу з художньою літературою
- Література
- Розділ 7. Балади §31. Українські народні балади, їх тематично-стильові особливості і поетика
- Класифікація балад
- Тематичний аналіз основних сюжетів
- §32. Дослідження жанру народної балади та його зв'язок з художньою літературою Народна балада і художня література
- Дослідження жанру української народної балади
- Література
- Розділ 8. Ліричні пісні
- §33. Родинно-побутові пісні
- §34. Суспільно-побутові пісні
- Козацькі пісні
- Чумацькі пісні
- Ремісницькі пісні
- Солдатські та рекрутські пісні
- Жовнірські пісні
- Бурлацькі пісні
- Наймитські пісні
- Жебрацькі пісні
- Заробітчанські та робітничі пісні
- Емігрантські пісні
- Тюремно-каторжанські пісні
- Групи суспільно-побутової лірики 20 ст.
- §35. Танкові пісні
- §36. Пісні літературного походження
- §37. Романси
- Художньо-тематичні особливості жанру романсу
- §38. Зв'язок жанрів пісенної лірики з художньою літературою та їх дослідження
- Збирання та дослідження ліричних пісень
- Література
- Розділ 9. Казкова проза
- §39. Художньо-стильові особливості казкового епосу
- §40. Культово-анімістичні (міфологічні) казки. Звіриний епос
- Казки про тварин
- Кумулятивні казки
- Архітектоніка кумулятивної казки
- §41. Чарівні (героїчні) казки
- Система прадавніх культів як основа виникнення чарівної казки
- Сюжетно-композиційна будова чарівних казок
- §42. Соціально-побутові казки, анекдоти та небилиці
- Родинно-побутові казки
- Суспільно-побутові казки
- Анекдоти
- Небилиці
- Художні прийоми у соціально-побутових казках та анекдотах
- Зв'язок соціально-побутових казок з іншими жанрами усної народної творчості
- §43. Притчі
- §44. Зв'язок народної казкової прози з художньою літературою, збирання та дослідження казкового епосу
- Дослідження казкової прози
- Література
- Розділ 10. Історична проза
- §45. Легенди Легенда як жанр народної словесності, її художня природа
- Коротка характеристика тематичних груп легенд
- Коротка характеристика тематичних груп легенд (продовження)
- Легендарний ліро-епос. Старцівські пісні
- §46. Перекази
- §47. Народні оповідання. Бувальщини
- Бувальщини
- §48. Поетика жанрів неказкової прози, їх зв'язок з художньою літературою та дослідження
- Дослідження жанрів народної неказкової прози
- Література
- Розділ 11. Пареміографія §49. Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій
- Виникнення і розвиток жанру
- Жанрові різновиди паремій
- Класифікація паремій
- §50. Поетика малих жанрів фольклору
- Особливості композиції паремій
- Художньо-виражальні засоби паремій
- Риси версифікації паремій
- §51. Історичний розвиток паремій, їх зв'язок з писемною літературою та дослідження
- Збирання та дослідження прислів'їв та приказок
- §52. Загадки
- Класифікація загадок
- Зв'язок загадок з іншими жанрами фольклору та з писемною літературою
- Збирання та дослідження загадок
- Література
- Розділ 12. Дитячий фольклор
- §53. Колискові пісні
- Поетика жанру
- Зв'язок колискових пісень з іншими жанрами фольклору
- §54. Забавлянки
- §55. Жанри, які перейшли в дитячий фольклор із загальної народної творчості
- §56. Жанри, що виникли в дитячому середовищі. Дитяча пареміографія
- Дитячий епос
- Дитяча пареміографія
- §57. Зв'язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження
- Дослідження жанрів дитячого фольклору
- Література