1.Загальна характеристика прози в. Підмогильного.

Народився Валер'ян Підмогильний 2 лютого 1901 року в селі Писарівка Павлоградського повіту (зараз Синельниківський район) на Катеринославщині в бідній селянській родині. Коли йому було близько 14 років, батьки переселились до панської економії в селі Чаплі. Закінчив реальне училище, а потім ще вчився з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив. Літературна діяльність переривалась вчителюванням, працею у видавництвах.В епохи гострих соціальних конфліктів людська духовність має властивість виснажуватись. Це виявляється у формі утрати багатьма людьми моральної чутливості до розрізнення таких понять, як істина і неправда, краса і потворність, добро і зло. Вселюдські моральні цінності виявляються непотрібними.Об’єктом художнього аналізу В.Підмогильного стають причини і механізми руйнування етичних засад людського буття, характер спотворення моральної природи людини і пошук регуляторів нормалізації та гармонізації духовності соціуму і духовного світу людини.У своїх прозових творах В.Підмогильний нерідко доходить висновку, що одним із факторів роз'єднання людей у суспільстві, спустошеності людини та її моральної деградації є міський спосіб організації життя, де кожна людина сам-на – сам залишається зі своїми проблемами. 2.Проблеми людської гідності та національної самосвідомості у статті У.Самчука „Нарід чи чернь?".

Величезна маса живих людиноподібних істот не усвідомлює в собі 2-ох основних понять,що це таке людська гідність і,що таке націон. свідомість та для чого її можна практично вжити.Почувати себе людиною - такою має бути основна заповідь кожного українця.Зламати цю заповідь означає зламати самих себе,значить втратити основн. стержень буття.Основою життя є не клас,а людина.Не важливо до якого класу належить порядна,творча людина - важливо,щоб вона була такою.Подібне явище помічаємо щодо національної свідомості,для величезної більшості затурканих,забитих,одурманених більшовицькою пропагандою українців гречкосіїв було зрозуміло,що то за національна свідомість.Найбільне нещастя укр. народу було те,що ціла його істор. це намагання когось зробити з нас,не те чим призначила нас природа.Наслідки з усього цього на сьогодні такі:величезна частина нашого,особливо міського населення з націон. погляду являє собою не що інше,як юрбу,що не належить ні до якого народу,що не має нічого святого,що не говорить ні одною мовою,це не є нарід,це чернь,це безлика безязіка юрба.Особливо стосується нашої молоді,яка з націон. погляду саме велике порожнє місце.Соромно,боляче і огидно бачити таке явище на берегах Дніпра,на вулицях Київа,це боляче ранить наше людське самолюбство,це принижує нас в очах чужоземців.Не просто принижує,іноземці вбачають в цьому користь для себе,вони добре знають,якщо відібрати в народу мову і культуру - він за кілька поколінь загине як нація.Це явище перше і основне зло,яке треба вирвати з корнем.

Білет № 27