1. Взаємини людини й суспільства в повісті Івана Франка "Перехресні стежки".
Історичні пісні та думи – жанри української народної творчості. Дуже специфічний за походженням жанр думи. Він притаманний тільки українській національній культурі. Появу українських дум учені дослідники пов'язують з козаччиною. Боротьба козаків із завойовниками-турками, татарами, життя бранців у турецькій неволі, тяжкий їх побут на галерах, морські походи козаків, козацькі повстання проти Польщі – усі ці події були мотивами українських дум. До кращих українських дум належать “Дума про козака Голоту”, “Дума про Марусю Богуславку”, “Дума про Самійла Кішку”, “Дума про Івана Богуна” та ін. За змістом думи дуже подібні до історичних пісень, а за виконанням – до плачів, голосінь. Автори дум невідомі. Ними переважно були учасники подій козацьких битв і походів. Кобзарі, лірники, бандуристи під супровід своїх інструментів речитативом виконували їх. Від села до села, від міста до міста розносили вони вісті про славу і подвиги героїв, їх мужність, героїзм і гарячу любов до України. Виник і сформувався жанр думи в ХV-ХVІ століттях, але своїм корінням сягає традицій епічної творчості періоду Київської Русі, героїчного епосу слов'янських народів. Історичною передумовою для появи дум було піднесення всенародної боротьби проти турецько-татарських, польсько-шляхетських загарбників. Усього відомо понад 50 сюжетів.Крім позитивних героїв, у багатьох думах проходять і негативні персонажі.Сатиричне висміювання негативних героїв сприяло формуванню високих моральних ідеалів українського суспільства. Авторами багатьох давніх дум були козаки, учасники воєнних дій.
Yandex.RTB R-A-252273-3- 1.Риси духовної й матеріальної культури українців у повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я".
- 1. Людина, сім'я та суспільство у психологічному й моральному аспектах за повістю Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я".
- 2. Особливості зображення національного відродження українського народу в ранній творчості Павла Тичини. Прочитати напам'ять вірш "Пам'яті тридцяти".
- 1. Проблема вибору життєвого шляху героями роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного та Івана Білика.
- 2. Людина, природа, Всесвіт у збірці "Сонячні кларнети" Павла Тичини. Прочитати напам'ять вірш "Ви знаєте, як липа шелестить...".
- 1. Майстерність Івана Карпенка-Карого як драматурга у п'єсі «Хазяїн».
- 2.Мотиви й образи інтимної лірики Володимира Сосюри. Прочитати напам'ять поезію «Так ніхто не кохав».
- 1.Іван Франко як письменник, громадський діяч, перекладач і вчений.
- 2.Образ України в поезії "Любіть Україну" Володимира Сосюри. Прочитати вірш напам'ять.
- 1.Історичний шлях нації та доля її провідників за поемою „Мойсей" Івана Франка. Прочитати напам'ять уривок із твору (за вибором студента).
- 2.Трагедія роду й народу в романі „Вершники" Юрія Яновського.
- 1. Ідейно-художнє багатство філософської та громадської лірики Івана Франка.
- 2. Характер конфлікту і його художнє втілення в драматургії Миколи Куліша.
- 1 .Поетична драма "Зів'яле листя" Івана Франка: історія написання, спектр любовного почуття, образ ліричного героя, особливості поетичної форми. Прочитати напам'ять вірш "Чого являєшся мені...".
- 2 .Зображення в прозових творах Миколи Хвильового боротьби добра і зла в душі людини та житті суспільства.
- 1. Взаємини людини й суспільства в повісті Івана Франка "Перехресні стежки".
- 2. Поетичний світ а.Малишка.Прочитати напам*ять "Пісню про рушник"
- 1.Поетизація буття гуцулів у повісті "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського.
- 2.Героїзм і трагізм історичної долі українського народу в творчості Олександра Довженка
- 1.Відтворення людських почуттів у повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків".
- 2.Світ дитинства в кіноповісті "Зачарована Десна" Олександра Довженка.
- 1.Михайло Коцюбинський як майстер імпресіоністичної психологічної новели.
- 2.Образ ліричного героя поетичних творів Євгена Маланюка.
- 1.Творчість Лесі Українки як видатне явище світової літератури. Прочитати напам'ять вірш "Contra Spem Spero".
- 2.Зображення духовної величі й краси людини у творчості Івана Багряного (на прикладі прочитаних творів).
- 1.Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі "Бояриня" Лесі Українки.
- 2.Літературне шістедисятництво як суспільне та культурне явище. Аналіз життя і творчості одного з поетів-шістдесятників (за вибором студента). Прочитати напам'ять вірш аналізованого автора.
- 1.Утвердження духовно-моральних цінностей людського буття в драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки. Прочитати напам'ять уривок із твору (останній монолог Мавки).
- 2.Реалізм і символіка картин української дійсності в романі Уласа Самчука "Марія".
- 1.Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки.
- 2.Мотиви лірики Василя Симоненка. Прочитати напам'ять вірш „Лебеді материнства"
- 1.Ольга Кобилянська як визначний майстер психологічної прози повістей «Земля» і «Людина».
- 2.Особливості інтерпретації образу України в поезії Василя Симоненка. Прочитати напам'ять вірш "Лебеді материнства".
- 1.Творчість Василя Стефаника в контексті української та світової новелістики.
- 2.Людина у протистоянні зі злом і несправедливістю в поезії Василя Стуса. Прочитати напам'ять вірш поета (за вибором студента).
- 1.Образи й стильові особливості новели Володимира Винниченка «Момент».
- 2.Образ марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко як втілення кращих рис українського народу. Прочитати напам'ять уривок із твору (за вибором студента).
- 1.Шляхи розвитку сучасної української літератури. Аналіз творчості одного з представників сучасного літературного процесу в Україні (за вибором студента).
- 2.Людина й народ як творці історії та культури в романі "Диво" Павла Загребельного.
- 1.Загальна характеристика прози в. Підмогильного.
- 1.Ідейно-тематична різноманітність сатири і гумору Остапа Вишні.
- 2.Розкрийте сутність морального конфлікту у взаєминах між батьками і дітьми в п'єсі „Дикий Ангел" о. Коломійця.
- 1.«Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації за новелою Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
- 2.Втілення образу матері в поезії а. Малишка, б. Олійника, в. Симоненка, м. Вороного.