1.Ідейно-тематична різноманітність сатири і гумору Остапа Вишні.

Творчість Остапа Вишні (1889-1956) надихалась і окрилювалась великим поняттям Народ, про що він полишив щирі свідчення у своїх щоденникових записах. "Який би я був щаслніїий - занотував гуморист, - якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку... Ви уявляєте собі: народ радісно усміхнувся!" Остап Вишня - письменник-новатор, найяскравіша постать національного відродження 20-х рр. Він не тільки розширив тематику, а й збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису. Оригінальним твором письменника є його "Моя автобіографія".Природа була для Остапа Вишні джерелом життя і натхнення. Ніжно, усією душею відчував він її красу, любив її чудові створіння. Протягом багатьох післявоєнних літ письменник створював невеличкі за розміром, поетичні за "звучанням, наснажені ласканою лірикою твори. Вони нагадують більше вірші у прозі, ніж жарти гумориста, хоча блискітки сміху раз у раз поблискують на їх поверхні. "Лисиця", "Відкриття охоти", "Заєць", "Про мудрого зайця", "Бекас". "Вовк" та інші склали "Мисливські усмішки", які посідають значне місце у творчості письменника. У цих маленьких шедеврах особливо яскраво виявилося органічне злиття двох граней незвичайного таланту Остапа Вишні - гумору і лірики.Уже протягом двадцятих років Остап Вишня видрукував близько 25 збірок "Вишневих усмішок": "Вишневі усмішки (сільські)", "Вишневі усмішки кримські", "Вишневі-усмішки літературні" та інші. Він був най-популярнішим письменником 20-х рр. Теми його усмішок найрізноманітніші: політичне, господарське культурне життя. Найсильнішим виступає письменник як гумористичний описувач побуту післяреволюційного села.Визволений з беріївських таборів у 1944 р., Остап Вишня знову стає улюбленим і популярним письменником в Україні. У цьому ж 1944 р. видрукувана його "Зенітка".

2.Проаналізуйте пісенну творчість український поетів (І.Франко, А.Малишко, В.Сосюра, Д.Павличко).

Білет № 28

1.Роман В. Барки „Жовтий князь" - один з найпомітніших творів української прози XX ст.

1. Україна — найголовніше в творчості і житті В. Барки (усе своє свідоме життя, живучи далеко за межами України, В. Барка присвятив їй; він не гасив надій на своє духовне повернення; вірив, що Україна відродиться і чорні дні тоталітаризму будуть переборені).2. Роман "Жовтий князь" — один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття:

а) неповторна картина людського горя і відчаю у творчості В. Барки (намагався в міру своїх творчих і фізичних сил, "при нужді вигнанській і недузі" відкрити читачеві цю картину);

б) жахливе життя в Україні після революції та громадянської війни (Україна опинилась на грані катастрофи; політика "тисячників": "хай навіть мертвяки встануть і, насипавши зерно в труни, бігом принесуть на зернопункт, ... до ніг"; в Україні повне беззаконня в ім'я міфічного "щастя трудящих");в) випробування, через які пройшла родина Катранників (смерть дітей і батьків, знущання урядовців, розстріли безвинних селян, жах відчуження від рідної землі, від рідних домівок);г) "жовтий князь" — всепоглинаюча система тоталітаризму.3. Болюча правда про радянську владу і віра у відродження українського народу (влада знищує все гуманне на своєму шляху, "пожирає своїх дітей". В. Барка вірить, що, пройшовши через таке пекло, український народ обов'язково відродиться!).