Ы7. Творчість Григорія Сковороди. Збірка «Сад божественних песней». Історія «сродної праці» в байках.
Григорій Савич Сковорода (1722—1794) — видатний український педагог, поет, мандрівний філософ, зачинатель жанру байки. Навчався в Києво-Могилянській академії, поглиблював знання за кордоном. Повернувшись на батьківщину, викладав піїтику в Переяславській семінарії, згодом — у Харківській колегії. Після звільнення з колегії до кінця життя залишався мандрівним філософом і вчителем. Свої педагогічні погляди він виклав у діалогах, віршах, байках, притчах, листах. Проблемам виховання присвячено його притчі «Благодарний Еродій», «Убогий Жайворонок», «Байки Харківські». Вихідними і визначальними в системі педагогічних поглядів Сковороди є ідеї демократизму, гуманізму, народності та патріотизму. Ідеал людяності — мета всього його життя, а також і мета виховання.Особливу роль у всебічному розвиткові особистості відводив формуванню її моральних якостей, зокрема таких, як любов до вітчизни і праці, людяність, дружба, правдивість, чесність, скромність, сила волі, почуття людської гідності. Цікавою частиною байок є їхня «сила» (мораль). Здебільшого мораль висловлена афористично, ритміка часто стилізована під ритміку прислів’їв та приказок. Іноді «сила» набагато більша, ніж основний текст байок. Важливим у байках Сковороди є мотив «сродної праці», якій байкар присвітив чимало творів. Письменник постійно твердив, що праця є природною потребою кожної людини. Без праці людина не може мати щастя і морального задоволення. Робота дає суспільству матеріальне і духовне багатство. Але праця мусить бути вільною. Кожний громадянин суспільства має працювати за покликанням, за нахилом і обдаруванням виконувати посильну і доступну йому «сродну» працю. Тільки тоді всі люди будуть рівними, щасливими. Сковорода також підніс вимогу самовдосконалення. Він засуджував тих, «високо вгору дмется». Ідею «сродної» праці Сковорода проводить у байках «Орел и Черепаха», «Собака и Кобила», «Жаворонки», «Кукушка и Косик». Серед них особливо виділяється твір «Пчела и Шершень». Збірка «Сад божественних пісень», до складу якої увійшло тридцять творів, написаних протягом 1757—1785 рр. Епітет «божественний» слід найпевніше розуміти як «прекрасний», чудовий». Тема творів різнобічна. Взагалі, це своєрідний ліричний щоденник, в якому відбились роздуми, події, настрій автора, передані в різній формі: панегірики, сатиричні вірші, пісні про природу та її красу. Проблема «сродної» праці не є предметом окремої розмови в цій збірці. Хоча певною мірою інколи вона просвічує з підтексту деяких поезій — і пейзажних віршів, і тих, де автор передає свої роздуми про людину і світ, і тих, які мають явно соціальне спрямування, носять викривальний характер. Український мислитель у збірці багато уваги зосередив на думці, що людина повинна бути вільною, щоб реалізувати свої можливості.
- Ы1. Періодизація ул. Наявні класифікації етапів розвитку ул і їх змістові характеристики у працях с. Єфремова, м. Зерова, д. Чижевського.
- Ы2. Обрядова пісенність. Календарні цикли пісень.
- Ы3. Думи та історичні пісні – жанри усної народної творчості. Відображення в них народного героїзму та патріотизму.
- Ы4. Література кр. Провідні стилі і жанри. Жанр літопису в давній українській літературі.
- Ы5. Історична основа, тема, ідея «Слова о полку Ігоревім». «Слово…» як літературна пам`ятка світового значення.
- Ы6. Полемічна література кінця 16-початку 17 ст. Провідні мотиви послань Івана Вишенського.
- Ы7. Творчість Григорія Сковороди. Збірка «Сад божественних песней». Історія «сродної праці» в байках.
- Ы8. Проблематика, жанр «Енеїди» Котляревського. «Енеїда» як перший твір літератури нового типу.
- Ы9. Поети-романтики 20-40-х років хіх століття.
- Ы10. Квітка-Основяненко як перший український повістяр-«побутописець»
- Ы11.Т.Шевченко-основоположник нової української літератури. Стан сучасного шевченкознавства.
- Ы12. Рання творчість Шевченка. Ідейно-художній аналіз поеми «Гайдамаки».
- Ы13. Лірика та сатира Шевченка 1843-47 років, її стильова своєрідність («Сон», «Кавказ», «і мертвим..»).
- Ы14. Життя і творчість Шевченка періоду заслання та останніх років життя.
- Ы15. Місце Марка Вовчка (Марія Олександрівна Вілінська 1833-1907) в українському літературному процесі.
- Ы16.Проблема інтелігенції в українській романистиці другої половини хіх-початку хх ст. («Хмари» 1874 р. Нечуя-Левицького, «Перехресні стежки» 1900р. Франка).
- Ы17. Творчість с. Руданського. Лірика. «Співомовки»
- Ы18. Історичний роман Куліша «Чорна рада». П. Куліш як літературний критик.
- Ы19. Літературно-критична й публіцистична діяльність Драгоманова (18 вересня 1841-20 червня 1895).
- Ы20. Історична тема в драматургії Старицького («Маруся Богуславка», «Оборона Буші»). Старицький – поет і перекладач.
- Ы22. Павло Грабовський. Провідні мотиви лірики.
- Ы23. Збірка Франка «з вершин і низин». Її ідейно-художнє новаторство.
- Ы24. Поезія Франка 90-х – 900-х років. Проблематика, жанрова своєрідність, багатство і розмаїття художньої палітри (збірки «Зівяле листя», «Мій Ізмарагд», «Із днів журби», «Sempertiro»).
- Ы25. Філософські поеми Франка («Мойсей», «Смерть Каїна»,» Іван Вишенський»)
- Ы26. Франко як літературний критик і літературознавець.
- Ы27. Художня своєрідність малої прози Франка 90-х – 900-х років.
- Ы28. Суспільно-політичні та літературно-естетичні погляди Лесі Українки.
- Ы29. Лірика Лесі Українки. Основні мотиви. Ідейно-естетична своєрідність.
- Ы30. Проблематика і новаторство драматургії Лесі Українки.
- Ы31. На зламі століть: лірика кінця хіх-першої третини хх ст. (жанрова різноманітність, естетичне багатство, творча своєрідність поезії в. Самійленка, м. Вороного, о. Олеся)
- Ы32. Поети «Молодої Музи» (п. Карманський, б. Лепкий, в. Пачовський), їх філософсько-естетичні шукання.
- Ы33. М. Коцюбинський-новеліст. Проблематика, характери, особливості психологічного аналізу.
- Ы34. Проблематика, художня своєрідність повістей м. Коцюбинського «Fatamorgana», «Тіні забутих предків».
- Ы35. Художня своєрідність та новаторство Винниченка як митця хх віку (проза і драматургія).
- Ы36. Ідейно-художній аналіз повісті Кобилянської «Земля».
- Ы37. Новаторство в. Стефаника-новеліста. Особливості психологічного аналізу в прозі письменника.
- Ы38. Особливості психологічного аналізу у творах Черемшини Марка.
- Ы39. Творчість Тесленка і Васильченка в контексті неореалізму поч. Хх ст.
- Ы40. Провідні риси неокласицизму і культорологічні образи в поезії неокласиків Рильського, Зерова, Драй-Хмари.
- Ы41. Поняття про модернізм. Особливості розвитку українського модернізму. Стильові течії українського модернізму.
- Ы42. Жанрове розмаїття творчої спадщини Хвильового.
- Ы43. Інтимна лірика і поема «Мазепа» в. Сосюри.
- Ы44. Літературна дискусія в Україні 1925-28 років і літературно-художні організації 1920-30-х років.
- Ы45. Крах романтиків і тріумфання прагматиків у романах і повістях Підмогильного. Художні досягнення митця.
- Ы46. Незвичайні характери і засоби їхньої романтизації у прозі Яновського, Довженка. Проблема землі і роду в їхній творчості.
- Ы47. Особливості поетики новел і романів Гончара. Діалог автора із самим собою, з часом, з культурною традицією.
- Ы48. Полемічна спрямованість історичних романів Загребельного і Іваничука.
- Ы49. Художня інтерпретація радянської дійсності у творчості письменників-емігрантів (Самчук, Барка, Осьмачка)
- Ы50. Людина і війна у творчості українських письменників (Довженко, Гончар, Багряний)
- Ы51. Діалог поетів з Україною (від «Мойсея» Франка до «Палімпсестів» Стуса)
- Ы52. Тема України й особливості її художнього трактування у творчості Маланюка
- Ы53. Проблематика і поетика романів Багряного (на вибір)
- Ы54. Художня своєрідність драматургії Миколи Куліша ( на вибір)
- Ы55. Традиції неокласиків і поетична культурологія Ліни Костенко
- Ы56. Українська поезія «шістдесятників» хх ст.. Провідні мотиви і жанри.
- Ы57. Усмішки Остапа Вишні – проблематика і поетика комічного.
- Ы58. Особливості трактування проблеми гуманізму в ул хх ст.. (викриття сталінщини, казарменого соціалізму).
- Ы59. Тема моральних пошуків у прозі хх ст.. (твори Загребельного, Стельмаха, Руденка).
- Ы76.Літературознавчі дослідження філологічного факультету
- Ы84. Проблеми літературознавчої компаративістики.
- Ы85. Теорія діалогізму
- Ы88. Поняття про зміст і форму твору.