Ы44. Літературна дискусія в Україні 1925-28 років і літературно-художні організації 1920-30-х років.
Літературна дискусія 1925—28 років — публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві. Питання дискусії, якою ає бути українська культура (європейською чи народницькою, національною чи безнаціональною) Дискусія виникла через глибокі розходження у розумінні природи і мети художньої творчості серед українських письменників, ідейну і політичну конкуренцію літературних організацій. Приводом до неї стала стаття Миколи Хвильового «Про „сатану в бочці“ або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян», яка була спрямована проти низькопробної «червоної графоманії» на оповідання «Хворі на землю» та виступ "Про критику і критиків у літературі"початківця Г.Яковенка. Активну участь у дискусії взяли літературні організації «Гарт», «Плуг», «Ланка»-МАРС, пізніше ВАПЛІТЕ і ВУСПП, письменники і громадські діячі Микола Хвильовий, Микола Зеров, Сергій Пилипенко, та ін. У ході дискусії було опубліковано понад 1000 статей. Найбільш резонансними були памфлети Миколи Хвильового «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія», «Думки проти течії», Миколи Зерова «До джерел». Після «зречення» Миколи Хвильового і «саморозпуску» ВАПЛІТЕ провідні ролі в літературному процесі відігравали ставленики партійного апарату. Організації:«Гарт»(1922-25), союз українських пролетарських письменників, організований Василем Елланом-Блакитним до якого увійшли відомі на той час письменники В. Сосюра, В. Поліщук, М. Йогансен, П. Тичина. О. Довженко, М. Хвильовий та інші. Метою організації, як зазначалося у статуті, було об'єднання українських пролетарських письменників та прагнення до створення єдиної інтернаціональної комуністичної культури. Мова творів «гартян» мала бути українською. «Гартяни» не вдавались до гучномовних декларацій свого статуту. «Плуг» — спілка селянських письменників в Україні. З 1931 — Спілка пролетарсько-колгоспних письменників. Ініціатор створення і єдиний голова «Плугу» — Сергій Пилипенко, його активні члени — Андрій Головко, Андрій Панів, Іван Сенченко, Григорій Епік та інші. Члени «Плуга» висвітлювали життя українського села, суттєво доповнюючи таким чином однобічно-індустріальну і часом наївно-"пролетарську" орієнтацію інших літорганізацій, допомагаючи знайти своє місце в літературі обдарованій селянській молоді. Вільна Академія Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ) — літературне об'єднання в Україні. Виникла у Харкові, існувала з січня 1926 до 28 січня 1928.Організація стояла на засадах творення нової української літератури шляхом засвоєння найкращих здобутків західно-європейської культури. Фактичним лідером ВАПЛІТЕ був Микола Хвильовий, який висунув гасло «Геть від Москви!». Президентами — Михайло Яловий (пізніше Микола Куліш), секретарем — Аркадій Любченко. Всеукраї́нська спі́лка пролета́рських письме́нників (ВУСПП) — літературна організація, що була організована наприкінці 1926 з наміром об'єднати всіх лояльних радянській владі митців. ВУСПП утворилася із членів літературної організації «Гарт», що не ввійшли після її розпаду в ВАПЛІТЕ, а також зі членів організацій «Плуг», «Жовтень» і пролетарського письменницького молодняку (Володимир Сосюра, Дмитро Загул, Леонід Первомайський та ін.). ВУСПП прагнув узяти під контроль усе літературне життя і перебирав на себе роль прямого речника партії в літературних справах.МАРС (Майстерня Революційного Слова) — літературне об'єднання. Засноване в Києві 1924 року під назвою «Ланка», у 1926 році перейменувалося в МАРС. До угруповання належали письменники Валер'ян Підмогильний, Григорій Косинка, Євген Плужник, Борис Антоненко-Давидович та ін. Об'єднання відкидало політичне пристосування, тому переслідувалося компартійними органами. Учасників було репресовано.
Yandex.RTB R-A-252273-3- Ы1. Періодизація ул. Наявні класифікації етапів розвитку ул і їх змістові характеристики у працях с. Єфремова, м. Зерова, д. Чижевського.
- Ы2. Обрядова пісенність. Календарні цикли пісень.
- Ы3. Думи та історичні пісні – жанри усної народної творчості. Відображення в них народного героїзму та патріотизму.
- Ы4. Література кр. Провідні стилі і жанри. Жанр літопису в давній українській літературі.
- Ы5. Історична основа, тема, ідея «Слова о полку Ігоревім». «Слово…» як літературна пам`ятка світового значення.
- Ы6. Полемічна література кінця 16-початку 17 ст. Провідні мотиви послань Івана Вишенського.
- Ы7. Творчість Григорія Сковороди. Збірка «Сад божественних песней». Історія «сродної праці» в байках.
- Ы8. Проблематика, жанр «Енеїди» Котляревського. «Енеїда» як перший твір літератури нового типу.
- Ы9. Поети-романтики 20-40-х років хіх століття.
- Ы10. Квітка-Основяненко як перший український повістяр-«побутописець»
- Ы11.Т.Шевченко-основоположник нової української літератури. Стан сучасного шевченкознавства.
- Ы12. Рання творчість Шевченка. Ідейно-художній аналіз поеми «Гайдамаки».
- Ы13. Лірика та сатира Шевченка 1843-47 років, її стильова своєрідність («Сон», «Кавказ», «і мертвим..»).
- Ы14. Життя і творчість Шевченка періоду заслання та останніх років життя.
- Ы15. Місце Марка Вовчка (Марія Олександрівна Вілінська 1833-1907) в українському літературному процесі.
- Ы16.Проблема інтелігенції в українській романистиці другої половини хіх-початку хх ст. («Хмари» 1874 р. Нечуя-Левицького, «Перехресні стежки» 1900р. Франка).
- Ы17. Творчість с. Руданського. Лірика. «Співомовки»
- Ы18. Історичний роман Куліша «Чорна рада». П. Куліш як літературний критик.
- Ы19. Літературно-критична й публіцистична діяльність Драгоманова (18 вересня 1841-20 червня 1895).
- Ы20. Історична тема в драматургії Старицького («Маруся Богуславка», «Оборона Буші»). Старицький – поет і перекладач.
- Ы22. Павло Грабовський. Провідні мотиви лірики.
- Ы23. Збірка Франка «з вершин і низин». Її ідейно-художнє новаторство.
- Ы24. Поезія Франка 90-х – 900-х років. Проблематика, жанрова своєрідність, багатство і розмаїття художньої палітри (збірки «Зівяле листя», «Мій Ізмарагд», «Із днів журби», «Sempertiro»).
- Ы25. Філософські поеми Франка («Мойсей», «Смерть Каїна»,» Іван Вишенський»)
- Ы26. Франко як літературний критик і літературознавець.
- Ы27. Художня своєрідність малої прози Франка 90-х – 900-х років.
- Ы28. Суспільно-політичні та літературно-естетичні погляди Лесі Українки.
- Ы29. Лірика Лесі Українки. Основні мотиви. Ідейно-естетична своєрідність.
- Ы30. Проблематика і новаторство драматургії Лесі Українки.
- Ы31. На зламі століть: лірика кінця хіх-першої третини хх ст. (жанрова різноманітність, естетичне багатство, творча своєрідність поезії в. Самійленка, м. Вороного, о. Олеся)
- Ы32. Поети «Молодої Музи» (п. Карманський, б. Лепкий, в. Пачовський), їх філософсько-естетичні шукання.
- Ы33. М. Коцюбинський-новеліст. Проблематика, характери, особливості психологічного аналізу.
- Ы34. Проблематика, художня своєрідність повістей м. Коцюбинського «Fatamorgana», «Тіні забутих предків».
- Ы35. Художня своєрідність та новаторство Винниченка як митця хх віку (проза і драматургія).
- Ы36. Ідейно-художній аналіз повісті Кобилянської «Земля».
- Ы37. Новаторство в. Стефаника-новеліста. Особливості психологічного аналізу в прозі письменника.
- Ы38. Особливості психологічного аналізу у творах Черемшини Марка.
- Ы39. Творчість Тесленка і Васильченка в контексті неореалізму поч. Хх ст.
- Ы40. Провідні риси неокласицизму і культорологічні образи в поезії неокласиків Рильського, Зерова, Драй-Хмари.
- Ы41. Поняття про модернізм. Особливості розвитку українського модернізму. Стильові течії українського модернізму.
- Ы42. Жанрове розмаїття творчої спадщини Хвильового.
- Ы43. Інтимна лірика і поема «Мазепа» в. Сосюри.
- Ы44. Літературна дискусія в Україні 1925-28 років і літературно-художні організації 1920-30-х років.
- Ы45. Крах романтиків і тріумфання прагматиків у романах і повістях Підмогильного. Художні досягнення митця.
- Ы46. Незвичайні характери і засоби їхньої романтизації у прозі Яновського, Довженка. Проблема землі і роду в їхній творчості.
- Ы47. Особливості поетики новел і романів Гончара. Діалог автора із самим собою, з часом, з культурною традицією.
- Ы48. Полемічна спрямованість історичних романів Загребельного і Іваничука.
- Ы49. Художня інтерпретація радянської дійсності у творчості письменників-емігрантів (Самчук, Барка, Осьмачка)
- Ы50. Людина і війна у творчості українських письменників (Довженко, Гончар, Багряний)
- Ы51. Діалог поетів з Україною (від «Мойсея» Франка до «Палімпсестів» Стуса)
- Ы52. Тема України й особливості її художнього трактування у творчості Маланюка
- Ы53. Проблематика і поетика романів Багряного (на вибір)
- Ы54. Художня своєрідність драматургії Миколи Куліша ( на вибір)
- Ы55. Традиції неокласиків і поетична культурологія Ліни Костенко
- Ы56. Українська поезія «шістдесятників» хх ст.. Провідні мотиви і жанри.
- Ы57. Усмішки Остапа Вишні – проблематика і поетика комічного.
- Ы58. Особливості трактування проблеми гуманізму в ул хх ст.. (викриття сталінщини, казарменого соціалізму).
- Ы59. Тема моральних пошуків у прозі хх ст.. (твори Загребельного, Стельмаха, Руденка).
- Ы76.Літературознавчі дослідження філологічного факультету
- Ы84. Проблеми літературознавчої компаративістики.
- Ы85. Теорія діалогізму
- Ы88. Поняття про зміст і форму твору.