Тема 2. Оригінальна давньоукраїнська література

Перші літературні пам’ятки як продовження дописемного ораторського мистецтва України-Русі на засадах феодальних умов життя. Розвиток системи жанрів та їх зв’язок із візантійськими традиціями, національними фольклорними жанрами. Функціональний принцип утворення жанрів.

Літописання. Зародження жанру та його самобутність, зв’язок з історіографічною прозою європейських народів. Використання матеріалу різних джерел. Синтетичність змісту. Особливості літописної композиції. Річна стаття як основна композиційна одиниця. Поняття про літописне зведення. Велесова книга. Літопис Аскольда: гіпотези та реалії.

“Повість минулих літ” (поч. ХІІ ст.). Композиція твору. Використання в ньому легендарно-повістевого, історичного матеріалу попередників і сучасних укладачів. Особливості стилю та система образів літопису. Роль фольклорних творів у белетризації розповіді. Образи великих князів Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Аскольда і Діра. Роль літопису в розвитку східнослов’янської та української історичної прози.

Ораторська та учительна проза. Розвиток провідних жанрів ораторського мистецтва та їх залежність від обрядового богослужбового контексту. Вплив на ораторську та учительну прозу традицій візантійської патристики.

“Слово про закон і благодать” Іларіона Київського (середина ХІ ст.). Патріотичний зміст твору. Образи великих князів Володимира Святославича, Ярослава Мудрого, алегоричних образів закону та благодаті. Структура “Слова” й художня роль у ній антитези та метафори. Поєднання в творі стилів учительно-ораторської прози, алегоричної полеміки (красномовства) та панегіризму.

Творча спадщина Кирила Туровського – найвище досягнення давньоукраїнської ораторської прози доби Середньовіччя. Алегорично-символічна інтерпретація письменником біблійних сюжетів. Мозаїчне використання проповідником риторичних засобів і риторичної ампліфікації як особливостей творчого стилю автора. Образ душі і тіла. Спрямованість творів у сучасність автора. Казання, молитви та інші твори письменника.

Жанрове багатство “Повчання” Володимира Мономаха, використання в творі прийомів дописемної ораторської прози, художніх форм, вираження психологічного стану автора, автобіографічних елементів. Дидактичне спрямування твору. Посилення індивідуально-авторського елементу в структурі послання. Образ великого князя-державця як ідеалу автора та суспільного ідеалу. Просвітницькі мотиви твору. Вплив на твір традицій церковного жанру повчань. Композиція та мова твору.

Агіографія. Патріотичні засади розвитку жанру в Україні-Русі. Основні типи героїв в оригінальних творах давньоукраїнського письменства та трансформація літературних набутків Візантії в ньому.

Княжі житія. Генеза сюжетів житій Ольги, Володимира. “Сказання про Бориса та Гліба”. Використання в творі традицій мученицьких житій. Роль внутрішніх монологів князів у композиційній структурі житія. Поєднання ідей християнської та феодальної моралі родового старшинства, відмова від насильства, непротивлення злу.

“Києво-Печерський патерик (20-і рр. ХІІІ ст.). Агіографічні оповідання (патерикові новели) та їх основні герої. Розмаїтість ченців та відповідальна моральна наповненісь.

Паломницька проза. Паломництво (пілігримство) як виняткової вартості явище збагачення середньовічної культури. Двоєдине завдання поглиблення просвітницьких засад засобами паломницького письменства: унаочнення баченим релігійних концепцій християнства та задоволення жаги пізнання давноминулого світу.

“Ходіння” Ігумена Даниїла (початок ХІІ ст.). Просторово-часове розгортання сюжету твору. Документалізм опису об’єктів зображення. Образ оповідача Данила-паломника.

Героїко-епічна поезія. “Слово про Ігорів похід” (1185-1187). Історія тексту та проблеми його автентичності. Авторські принципи в побудові образної системи. Антитеза Руська земля – Степ; великий київський князь – удільні князі. Система образів. Сліди міфологічного мислення в творі та його вплив на структуру поетики. Ритмічна структура тексту.

“Моління” (“Слово”) Данила Заточника. Розробка в творі актуальної проблеми міжкнязівських відносин, сильної влади князя щодо боярства, тіунів. Особливості поетики та композиції твору, зв’язок із книжним і фольклорним письменством. Авторське “Я” як новий прийом у канві давнього письменства, наповнення його буденними проблемами, деталями. Зв’язок “Моління” з античною, біблійною та народною мудрістю.

Твори пізнього Середньовіччя (середина ХІІІ – середина ХV сторіч): Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.), “Слово про загибель Руської землі” (1238-1246), “Слово про Лазареве воскресіння” (кінець ХІІІ – початок ХІV ст.), “Житіє Олександра Невського” (друга половина ХІІІ ст.).

Семінарське заняття: Повість минулих літ.

Самостійна робота: План-конспект оригінальних творів Київської Русі.