logo
Istoria_ukrainskoy_lit-ry_metodichka

Тема 3. Літературний рух 50-60-х рр. Хіх ст.

Історичні умови розвитку української літератури в 50–60-ті роки ХІХ століття. Літературна ситуація на Україні в 50–60-ті рр.: напрями, жанри, проблематика, особливості авторської манери викладу.

Посилення національно-визвольної боротьби, активізація політичного й культурного життя в Україні. Суспільно-політичні напрями серед української інтелігенції Галичини й Закарпаття («москвофіли», «народовці»).

Культурно-освітній рух в Україні. Виникнення «Громад», їх програми. Розвиток культури. Преса. Перший український журнал «Основа», газета «Черниговский листок», галицькі журнали «Вечорниці», «Мета», «Русалка», «Нива», їх спрямування, зміст. Художня література на сторінках цих видань.

Розвиток літератури. Нові імена в українській літературі (Марко Вовчок, Л. Глібов, С. Руданський, А. Свидницький, Ю. Федькович, О. Стороженко).

Співіснування в літературі різних напрямів і стилів.

Проза 50–60-х рр. XIX ст. – якісно новий етап у розвитку української літератури. Ідейно-тематичні та видові пошуки. Нові риси реалізму. Елементи соціального критицизму в прозі. Розвиток літературно-естетичної думки, становлення української професійної критики.

Класик української прози Марко Вовчок (1834 – 1907). Нові риси реалізму. Романтичні тенденції у творчості. Збірки творів Марка Вовчка «Народні оповідання» (1857) і «Рассказы из русского народного быта»: (1859 р.) – спільність тематики і проблематики, сюжетно-композиційних особливостей, поетики характеротворення, стилю. Збірки в оцінці тогочасної критики.

Повість «Інститутка» (1858). Своєрідність жанру. Система образів. Жанр героїко-романтичної повісті-казки («Кармелюк», «Дев’ять братів і десята сестриця Галя»). Зв’язок із фольклором.

Звернення до історичної теми в повісті «Маруся». Романтичний образ героїні. Повісті й романи Марка Вовчка російською мовою («Живая душа», «В глуши», «Теплое гнездышко»).

Перекладацька діяльність письменниці. Марко Вовчок у критиці. Значення творчості та вплив її на дальший розвиток української прози.

Українська поезія 50–60-х рр. ХІХ ст.: жанри, мотиви, проблематика, образи. Поняття про медитацію, види медитації. Поняття про рефлексію, види рефлективної лірики.

Творчість Степана Руданського (1834 – 1873): традиції, жанрова і тематична різноманітність, образи-символи, версифікаційна майстерність. Періодизація творчості С. Руданського. Рання творчість. Фольклорна основа ранніх балад, відгомін у них романтичних мотивів поезій Т.Шевченка, В.Жуковського, Л.Боровиковського. Пісенність ранньої лірики («Сиротина я безродний», «Ти не моя», «Повій, вітре, на Вкраїну»). Петербурзький період творчості. Громадянські мотиви лірики. «Співомовки» (1880) С. Руданського. Визначення поняття «співомовка», традиції «співомовки» в українській літературі, теми, образи, засоби комізму.

І.Франко про творчість поета. Перекладацька спадщина С.Руданського. Значення творчості поета.

Юрій Федькович (1834 – 1888) – талановитий український поет, прозаїк і драматург. Вплив творчості Т.Шевченка на Ю.Федьковича. Збірка «Поезія Йосипа Федьковича». Мотиви й образи лірики. Новаторство прози Ю.Федьковича. Оповідання «Люба-згуба», «Серце не навчити», «Дністрові кручі» та ін. Показ тяжкого жовнірського життя («Побратими», «Сафат Зінич», «Три як рідні брати»). Поема «Дезертир» – «корона поетичної творчості Ю. Федьковича» (І.Франко): проблематика, образи, символіка, специфіка вирішення конфлікту. Визначення поеми як жанру, етапи розвитку в українській літературі ХІХ ст.

Особливості стильової манери письменника. Оцінка творчості Ю. Федьковича М. Драгомановим, І. Франком, Лесею Українкою.

Творчість Пантелеймона Куліша (1819 – 1897) – поета, прозаїка, фольклориста, історика, видавця, організатора культурних сил. Поетичні твори П.Куліша. 3бірки «Україна» (1843), «Досвітки» (1862), «Хуторна поезія» (1882), «Дзвін» (1893). Жанрове й стильове багатство поезій, теми, проблематика, жанри, образи-символи, поетика. Новаторство П. Куліша в осмислені теми України.

Драматичні поеми. Збірка перекладів «Позичена кобза». І.Франко про поетичну творчість П.Куліша.

«Чорна рада» – перший історичний роман в українській літературі: історія написання та публікації, зміст назви, складність проблематики, особливість сюжетно-композиційної організації твору, жанрово-художня своєрідність твору, образна система, значення епілогу до твору.

Оповідання П.Куліша («Орися», «Гордовита пара»). Художня майстерність. Значення творчості в розвитку української літератури й культури.

Олекса Стороженко (1805 – 1874). Історико-легендарні та пригодницькі сюжети оповідань «Закоханий чорт», «Матусине благословення», «Вуси», «Голка» та ін. Белетризовані обробки фольклорних гумористичних мотивів у творах. Незакінчена повість «Марко Проклятий». Історична й народно-фантастична екзотика, мелодраматичні мотиви в творі. Твори О.Стороженка російською мовою. Місце письменника в історії української літератури.

Леонід Глібов (1827 – 1893). Рання творчість байкаря. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова» (1863).

Жанр байки, її структура, різновиди, етапи розвитку в українській літературі та головні представники (Г.Сковорода, П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка, Л.Боровиковський).

Зв’язок Л.Глібова з українською байкарською традицією. Два періоди творчості. Актуальність тематики і проблематики, образи байок «Вовк та Ягня», «Вовк та Зозуля», «Лев та Миша», «Лев на облаві», «Мальований Стовп», «Цуцик» та ін. Морально-естетичні проблеми в творах Л.Глібова. Реалістична характеристика і повнокровність образів у байках. Особливості гумору й сатири, афористичність мови.

Творчість Л. Глібова-лірика: традиції, жанрова й тематична різноманітність, образи-символи та версифікаційна майстерність.

Ліричний вірш і пісня-романс – основні жанри лірики Л. Глібова («Журба», «Вечір», «Летить голуб», «Зіронька»).

Спроби Л.Глібова в прозі, драматургії. Значення творчості.

Семінарське заняття: Байка Л. Глібова – вершина байкарського мистецтва на Україні в Х1Х ст.