Тема 3. Література Ренесансу (друга половина хv – кінець хvі століть)

Особливості розвитку культури й мистецтва Відродження в різних європейських країнах. Генеза літератури Ренесансу та використання в ній античних і середньовічних традицій. Характерні риси естетики ренесансу: вживання міфологічних образів і мотивів у творах, посилення етнічної самобутності, широке впровадження народних мов як основи національного менталітету.

Розвиток традиційних прозових жанрів: Короткий Київський літопис, Острозький літопис, Мукачівський літопис; паломницькі твори: “Слово про буття Єрусалимське” Арсенія Селунського, “Поклоніння святому місту Єрусалиму” аноніма, “Перегринація, або Шлях до Єрусалима” Данила Корсунського.

Сприйняття ренесансною думкою досвіду полемічної публіцистики. Станіслав Оріховський – перший національний полеміст в нову добу. Відображення в його творчості суспільно-політичних переконань, загострення почуття національної приналежності. Промови “Про турецьку загрозу” або “турчики” (1543 – 1544) – заклики до польського короля про потребу захисту Вкраїни від навали турків.

Просвітницька, меценатська та літературна творчість князя Костянтина-Василя Острозького. Праця Острозького гуртка над перекладом і виданням “Острозької Біблії” (1581). Значення цієї Біблії в історії розвитку національної культури.

Просвітницька та письменницька діяльність Герасима Смотрицького. Започаткування жанру геральдичної поезії українською мовою. Тісний зв’язок віршів із фольклорною поетикою. Використання сатири, гумору, гротеску, легендарних новелістичних сюжетів європейських протестантських творів у “Ключі Царства Небесного” (1587).

“Про єдину дійсно православну віру…” Василя Суразького (1588) – твір суто теологічного полемічного спрямування.

“Апокрисис” (1597) Христофора Філалета (Мартина Броневського) – етапний твір у полемічному письменстві православних. Особливості композиції та стилю твору. Персонажі твору. Використання поетики ораторського мистецтва, внутрішніх монологів. Зв’язок твору з протестантською полемічною традицією. Образ України. Мова твору. М.Максимович про “Апокрисис” та особу автора.

Полемічна спадщина Клирика Острозького: “Отписи” (1598, 1599) на два листи Іпатія Потія: “Історія про Листрикійський… або Флоренський синод” (1598).