logo
Istoria_ukrainskoy_lit-ry_metodichka

Тема 7. Полемічне письменство

Полемічне письменство як новий етап у вдосконаленні художніх форм. Тяжіння в ньому до вищого рівня аналітичності, культивування та дослідження причин розходжень православної та католицької церков через щедре використання теологічних аргументів, різноманітних джерел попередників і сучасників. Наповнення творів символікою та метафорами в інтерпретації традиційних сюжетів. Чотири підходи до теми християнського віровчення в національному письменстві: православний, греко-католицький, протестантський та єзуїтський.

Творча спадщина письменників-полемістів з Острога. Демократичні засади світогляду та суспільних позицій Герасима Смотрицького в передмові “До народів руських”, творах “Ключ Царства Небесного”, “Календар римський новий”.

Посилення православної ідеології в трактатах “Про єдину дійсну православну віру” Василя Суразького, “Казання святого Кирила” Стефана Зизанія, листах Клирика Острозького до Іпатія Потія та його ж “Історія про листрикійський… Флоридський синод”.

Посилення художніх тенденцій на засадах бароковості в трактаті “Апокрисис” Христофора Філалета. Авторська позиція стосовно національно-визвольного руху козацько-селянських верств. І.Франко про “Апокрисис”.

Творчість Мелетія Смотрицького, її гуманістична спрямованість.

Творчість Касіяна Саковича – початок відновлення полеміки між конфесіями. Памфлет “Перспектива” (1642).

Полемічна творчість Іоаникія Галятовського та основна її проблематика. Антикатолицько-уніатське спрямування диспуту "Білоцерківська розмова" (1676), трактат “Фундаменти” (1683). Наповнення останнього теологічним, історичним і побутовим матеріалами. Барокові засади публіцистики письменника.

Збірка “Ключ розуміння” (1659, 1665) та трактат “Наука, або Спосіб складання казання” Іоаникія Галятовського як вершинне досягнення практика й теорії барокової проповіді. Особливості композиції. Роль і місце теми в творі. Використання логічних і курйозних запитань, порівнянь, алегорій, метафор як обов’язкових складових поетики. Орієнтація проповідників на рівень освіченості аудиторії. Місце і роль прикладів у композиції проповіді. Сюжети вставних новел, оповідань (прикладів). Образи героїв творів: Богородиці, Ісуса Христа, апостолів, святих.

“Огородок Марії Богородиці” (1672), “Вінець Христовий” (1688) Антонія Радивиловського як визначне явище барокової проповідницької белетристики. Орієнтація автора на широку демократичну аудиторію. Використання вставних новел-прикладів різноманітного книжного походження.