Тема 6. Література Бароко

Особливості барокового гуманізму, посилення уваги до метафізичних проблем, часткове звернення до середньовічних ідей, провіденціалізму, квієтизму як засад барокового світогляду.

Особливості стилю бароко: алегоричне мислення як зв’язок між різними явищами дійсності, прихованими структурами світобудови; раціоналістичні елементи у зв’язках із асиметричністю, відкритістю структур творів, захопленість авторами творів зображенням різних парадоксів, контрастів, антитез у постійному русі.

Інтенсивна праця митців над удосконаленням художніх творів белетристики, поезії та драматургії. Виникнення художньої прози. Розвиток книжної поезії та її жанрів: панегіриків, метафізичної та медативно-елегійної лірики, бурлеску і травестії. Драматичні жанри: містерії, міраклі, мораліте, історичні драми. Тісний зв’язок між ними та інтермедіями. Взаємодія між народною та книжною словесною культурою. Відображення цих взаємин у гумористично-сатиричній поезії, вертепі.

Підкреслення національних засад у письменстві: патріотичне та ідейне її спрямування, культивування козацької тематики, етногенетичного міфу про походження нашого народу – “сарматизм” і (“козаризм”) як його різновиди. Тісний зв’язок барокового письменства національною історією, фольклором і його поетикою, живою народною мовою, поетикою античності та християнської літератури.

Хронологічні межі письменства бароко та його генеза. Зв’язок з традиціями мистецтва античності, Середньовіччя, Відродження, Просвітництва. Місце й роль національного бароко в загальноєвропейському культурному розвої, взаємовпливах і запозиченнях. Шляхи розвитку барокового письменства в Україні.