Тема 7. Історія української літератури кінця хіх – початку хх століття

Історичні умови розвитку української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століть. Особливості розвитку літератури на межі століть. Реалізм та модернізм як естетичні системи: діалектика взаємодії. Ознаки модерного світобачення, основні риси. Неоромантизм: традиційне та нове у відображенні дійсності та людини. Імпресіонізм: визначення, основні риси. Символізм: визначення, основні риси. Поняття про психологізацію та ліризацію літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Типи психологічного аналізу. Літературна дискусія 1901–1903 рр.: причини і наслідки. Основні положення статей І.Франка «Старе й нове в сучасній українській літературі» та «З останніх десятиліть ХІХ віку».

Особливості розвитку поезії в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть. Цикли поезій М. Вороного (1871–1938). «День гніву», «До зірок»; «Разок намиста», «За брамою раю»: тематична спорідненість, проблематика, жанри, поетика. Балади та легенди у творчості М. Вороного: проблематика, образи. Поема «Євшан-зілля»: лейтмотив твору, проблема історичної пам’яті народу. Високий професійний рівень публіцистики. М.Вороний і світова література.

Цикли поезій В. Самійленка (1864–1925): «Думи буття», «Елегії»; «Ямби», «Весна». Їх тематична спорідненість, проблемні рівні, жанрова своєрідність, поетика. Спільні та відмінні риси елегій В. Самійленка з канонічним жанром. Гумористичні й сатиричні твори В. Самійленка: джерела творів, тематика, жанрова різноманітність, засоби комізму. Філософська поема В. Самійленка «Герострат»: історична основа, жанрова своєрідність, проблематика, прийоми самовияву героя. Драма В. Самійленка «Чураївна»: проблематика, конфлікти, образи, історична основа твору, літературний контекст.

Організація «Молода Муза»: час утворення, основні постаті, нові погляди на зміст і форму літературної творчості. І.Франко про «Молоду Музу».

Філософська лірика П. Карманського (1878 – 1956) – найталановитішого представника «Молодої Музи». Життєвий шлях, програмні засади творчості. Збірки «Ой люлі, смутку», «Пливем по морі тьми»: проблематика, символіка. Мотиви смутку, розчарування, космічного болю. Тема України в поезії П. Карманського: проблематика, образи-символи, поетика. Тема митця й мистецтва в ліриці П. Карманського: загальна характеристика.

Українська проза кінця ХІХ – початку ХХ століть: проблематика, жанрова різноманітність. Трансформація жанрів малої прози в українській літературі зазначеної доби в порівнянні з літературою другої половини ХІХ ст. Поняття про фрагментарну прозу: визначення, жанрові форми. Фрагментарна проза у творчості Лесі Українки («Лелія», «Метелик»), О. Кобилянської («Поети», «Акорди», «Сниться», «Мої лілеї»), В. Стефаника («Моє слово», «Ользі присвячую»), С. Васильченка («Ніч бліда»), М. Яцкова («Дівчина на чорному коні», «Смерека»). Проблематика фрагментарної прози, образ людини в структурі художнього тексту, образи-символи, їх роль у розкритті змісту, ліризація і сюжет, характерні композиційні елементи, колористика і звукопис, їх роль у текстах.

Жанр повісті в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть: проблематика, жанрові форми. Творчість М.Коцюбинського (1864–1913). Здобутки в жанрах психологічної новели й соціальної повісті. Еволюція творчого методу й світогляду митця.

Реалістичні твори, оповідання «П’ятизлотник», «Ціпов’яз», повісті «Для загального добра», «На віру».

М. Коцюбинський як імпресіоніст (етюди «Цвіт яблуні», «Невідомий», «Лялечка», нарис «В путах шайтана», акварель «На камені», образок «Поєдинок»). Спільне й відмінне в способах відтворення теми митця й мистецтва в новелах «Цвіт яблуні», «Intermezzo», циклі «З глибини».

Зображення наступу реакції в новелах «Сміх», «Він іде»: образи, символіка.

Зображення різних типів інтелігенції у новелах «В дорозі», «Невідомий».

Повість М.Коцюбинського «Fаtа mоrgаnа»: проблематика, образи, стиль (нове прочитання).

«Тіні забутих предків» як вершина мистецької досконалості. Особливості жанру, фольклорні джерела, сюжет, світ уявлень гуцулів, образи, поетизація краси, гармонії людини з природою.

Роль і місце творчості М.Коцюбинського в українській літературі.

Творчість О.Кобилянської (1863–1942). Життєвий шлях і літературне оточення, вплив європейського мистецтва, українського феміністичного руху (Н.Кобринська, С.Окуневська) на становлення творчої особистості.

Тема емансипації, ідентичність жіночих образів (повісті «Людина», «Царівна», роман «Ніоба», новели «Природа», «Valse melancolique», оповідання «Аристократка», «Некультурна»).

Проблема інтелігенції у романі «Апостол черні».

Роман «Земля»: історія створення, проблематика, сюжетно-композиційні особливості, образна система, містичні елементи (нова інтерпретація твору).

Багатоплановий мотив повісті «У неділю рано зілля копала...», майстерність композиції.

Олександр Олесь (1878 – 1944). Життя і творчість. Краса мистецького слова, легкість ритмомелодики, багатство тропів, символіка (за збірками «З журбою радість обнялась» (1907), «Будь мечем моїм» (1909), «Поезії» (1911), «Чужиною» (1919), «Перезва» (1921), «Кому повім печаль мою» (1931), «Цвіте трояндами» (1938). Витонченість музичної співзвучності.

Драматургія Олександра Олеся («По дорозі в Казку», «Ніч на полонині»). Романтичний сюжет, символічний зміст, філософське осмислення загальнолюдських основ буття.

Лесь Мартович (1871 – 1916). Біографічні відомості, соціально-культурна зумовленість життєвого шляху. Збірки творів «Не читальник» (1900), «Хитрий Панько» (1903) та інші оповідання (1905). Злободенність тематики, засоби сатири (гіперболізація, шарж, іронія, гротеск).

Роман «Забобон» (проблематика, соціальна масштабність образів, стильова манера).

Роль Л.Мартовича в розвитку української прози кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Агатангел Кримський (1871–1941). Біографія, багатогранність наукових, громадських, творчих інтересів: сходознавство, історія, фольклор і етнографія, літературознавство і мовознавство. Літературно-громадське оточення письменника.

Книга «Пальмове гілля». Екзотичні поезії: мотиви, традиції й новаторство. Індивідуальність автора і характер ліричного героя. Настроєво-емоційний діапазон лірики. Особливості версифікації.

Роман «Андрій Лаговський» у контексті творчості автора. Специфіка автобіографізму твору, особливості композиції й оповіді. Мотиви трагізму.

Перекладна творчість А.Кримського. Художній світ митця.

Самостійна робота: план-конспект статей І.Франка «Із секретів поетичної творчості», «Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах» та «З останніх десятиліть ХІХ віку».