Тема 2. Історико-теоретичні засади транскрипції народної музики

До питання історії нотації ( ХУІІІ – першої половини ХІХ ст., другої половини ХІХ – початок ХХст., ХХ ст.). Про діяльність перших збирачів музичного фольклору (Трутовський, Львов, Прач). Збирацька практика Максимовича, Аляб’єва, Маркевича, Лисенка, Сокальського, Ліньової, Танцюри, Колесси. Три етапи нотації:

• перший етап – композиторський, що визначався потребами творчої практики і становленням національних композиторських шкіл; слуховий запис (транскрипція) безпосередньо від носіїв фольклору, його переваги і недоліки;

• другий етап розвитку транскрипції народної музики пов’язаний з використанням механічного запису з допомогою фонографа, його особливості;

• третій етап – аналітичний, головною ознакою якого є аналітичне структурування записів музичного фольклору.

Засвоєння термінології і понять: транскрипція, розшифровка, транскриптор, транскрибування, нотація.

Література: 9, 10, 16.