Тема 5 Транскрибування словесного тексту пісень

Пісня по спражньому пізнається лише в органічному зв’язку слова і наспіву. В процесі прослуховування запису поетичний текст виписується в окремий зошит (для порівняння можливих варіантів), а також під нотоносцем (по складах). В процесі запису слів фіксуються діакритичні літери, що вказують на редукцію основної літери, а також огласовок окремих складів (вставних додаткових складів), які при читанні є нескладотворчими, а при співі складотворчими. Огласовка розглядається як формотворчий елемент. Якщо кінцевий склад в останньому слові пісенного рядка недоспівується, то він береться в квадратні дужки (бо [їтьсь]). В народно-пісенному виконавстві поширений прийом розспіву з допомогою надлишкових вставних складів (при (ги) –чинна- (га) ді-ва - (га) із Та-ма-ні-(гі)). Словесний текст пісні записується з розбивкою на склади під нотоносцем. Транскрипція мовного діалекту записується під нотним станом згідно існуючої методики. Після фіксації мелодії першої строфи, необхідно звірити, чи кладуться на неї інші строфи: всі варіатні зміни необхідно внести у текст, або винести окремо з вказівкою до якої строфи тексту вони відносяться. Слова, значення яких транскриптору незрозуміле, виписуються окремо і терміново з’ясовуються. Фіксація глибоких цезур – словообривів з диханням посеред слова (го Y ри (ги). В запису текстів зустрічаються випадіння голосного (замість „із за – зза; оддала – ддала тощо.”)

Література: 2, 7, 15, 18.