С.Мелларме лебідь/напам’ять/

Краси пречистої безсмертний гордий син, Ударом п’яних крил чи ти розіб’єш нині Забуте озеро, де покриває іній Прозорий зльотів лід, що не дійшли вершин? О лебедю, ти був і є один Прекрасний, та дарма змагатися в пустині: Ти в пісні не сказав, в які й це жить країні, Як мертвої зими засяє сонний сплін. Ти шиєю струснеш білясту агонію, Одкинеш безміру просторів цих стихію, Але не жах землі, що крила полонив, І як мара в імлі леліє сяйвом срібним, Холодним сном зневаг навік себе ти вкрив, О лебедю, в своїм вигнанні непотрібнім.

(Пер. М.Драй-Хмари)

Завдання: 1. Здійсніть порівняльний аналіз перекладів вірша.

2. Намалюйте ілюстрацію.