Поль Валері (1871—1945) Орфей/напам’ять/

Перекладач: В.Коптілов Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Складаю подумки поеми я, Орфей,

Під миртами, нехай летять на землі й води,

І полум'я зійде на гори, мов трофей,

Як бога журний спів озветься до природи.

Коли співає бог, то змінюється світ,

І сонце злякане вже бачить рух каміння,

І скарги болісні — буття трагічний звіт —

Летять під мури храму золоті й незмінні.

Орфей складає спів під небом, на краю

Землі, і скеля йде, легку вагу свою

Відчувши. Й у блакить злітає кожен камінь!

Вже вечір в золоті купає світлий храм,

А він збирає сили , щоб явити нам

Той гімн, що зрине з ліри під його руками!