20. Эстетика барокко и его особенности в западноевропейской, украинской и русской литературе.
У XVII ст. Європа вступає у нову культурно-історичну добу — вік Бароко. Поняття бароко включає в себе кілька значень:
1) бароко як світорозуміння чи світовідчуття, пов'язане зі специфічним розумінням світу і місця людини в ньому в новий історичний час, що прийшов на зміну Відродженню. В цьому сенсі ми говоримо про «барокову людину», яка у своїх житгєвих ідеях, почуттях, думках поведінці відбиває неповторність нової доби; така людина стає персонажем мистецтва;
2) загальномистецький стиль (стильова система) бароко, який відобразився в літературі, образотворчих мистецтвах, музиці й театрі;
3) літературний напрям бароко, в який включають літературні явища, позначені бароковим стилем і світорозумінням (світовідчуттям)
Слово «бароко» походить від португальської назви «реггоlа bаrосса» (перлина чи мушля з перлиною незвичної форми). Це слово почали вживати в Італії щодо архітектури і образотворчих мистецтв, щоб підкреслити відмінність нового стилю від стилю Ренессанс. Як мистецтвознавчий термін «бароко» узаконили Якоб Буркхард 1855 і Генріх Вьольфлін («Ренесанс і Бароко», 1888). Відтоді інші назви стилю забулися. У XX ст. термін «бароко» поширили на інші види мистецтва XVII століття — музику, літературу тощо.
В добу Бароко мистецтво стає частиною конфесійної (переважно католицької) або державної ідеології. Це відрізняло його від Відродження, коли митець хоч і шукав Покровительства у сеньйора, але не відчував себе зв'язаним. На противагу католицькому (еієзуїтському) бароко поширюються цілком світські відгалуження мистецтва. Так, далеко не в усьому збігався з течією католицького бароко його відгалуження хибним. "Лазар Баранович розпалював гурманські пристрасті читана лише для того, щоб довести до його свідомості, що "небесні радощі' вищі за будь-які земні втіхи", а справжні гурмани мають нагуляти апетит тут, на Землі, щоб на небі віддатися повною мірою усім божественним насолодам. Тут є своя логіка, адже в той час побутувала поширена думка, запозичена ще з Ренесансу, про певну тотожність чи то не подібність земних та небесних насолод. Тому „моральність визначалася не відразою чи ненавистю до всього земного, тваринного, людського, а лише розумним самообмеженням, вибором пропозицій м!ж „земними" і „небесними" цінностями, іншими словами, кожний із нас має право вирішити для себе, де й коли він волів би бути щасливим: зараз і тут („на землі) чи потім („на небі").
Таким чином, людині бароко (особливо щодо и поглядів на проблеми моралі) не була чужою антична любов до всього земного і живого. Однак попри це їй також був добре знаний містичний аскетизм Середньовіччя. Такий двозначний епікуреїзм формував дивеі характери майже фантастичних людей.
З іншого боку, у XVIII ст. вже (існувало нимало прихильників лібертенства, які вважали, що „життя дається людині „один раз" і тому треба взяти від нього якомога більше насолод". Але таких сміливів у ту добу було небагато. Мислителі XVII ст. переважно в своїх пошуках сенсу йшли від ідеалу земних насолод своїх попередників доби Ренесансу до розумного самообмеження, нового, одухотвореного християнського аскетизму.
На перший погляд, мистецтво XVII ст. здатне засліпити, проте цей блиск є лише зовнішнім. Суть художньої творчості доби полягає саме у гамлетівській двозначності. Постійно наявний сум за „недосяжним ідеалом раю на землі, співчуття і любов до тих, хто не заспокоївся і не втомився, не склав зброї, хто зумів зробити цей світ хоч трохи добрішим і справедливішим".
Перелік використаної літератури:
6. Артамонов С. Д. История зарубежной литератур! 17-18 вв: Учебник. - М., 1978.
7. Виппер Ю. Б. Поэзия барокко и классицизма // Европейская поэзия XVIII века. - М: Художественная литература, 1977.
8. История всемирной литературы: В 9 т. - Т. 1-5.- М., 1983-1988.
9. История зарубежной литературы 17в.: Учебник/под ред. 3. И. Плавскина. - М., 1987.
10. Макаров А. Світло українського бароко. - К., 1994.
- 1. Художественный образ: специфика и функции
- 2.Эстетические свойства литературы и искусства
- 3. Литература и искусство как формы познания действительности.
- 4. Литература как вид искусства; другие разновидности искусства.
- 5. Место литературы и искусства в системе культуры.
- 6. Национальная специфика литературы; роль литературы в социально-исторической жизни нации.
- 7. Взаимоотношение между литературой, мифологией и фольклором.
- 8. Миф, его специфика и функции. Мифы древней греции и рима. Их роль в развитии европейской литературы.
- 9. Основные этапы развития мировой литературы.
- 10. Литературное направление, течение, школа.
- 11. Литературные роды и жанры.
- 12. Мифологическая основа «иллиады» и «одиссеи» гомера; переход от мифа к эпопее.
- 13. Античная трагедия и комедия: их происхождение, специфика художественного конфликта и героев, катарсис, организация театральных представлений (эсхил, софокл, эврипид, аристофан)
- 14. Литература, живопись и архитектура западноевропейского средневековья.
- 15. Литература киевской руси: система жанров, проблематика, взаимодействие с другими видами искусства.
- 16. «Слово о полку игореве»: историческая основа и художественный мир.
- 17. Концепция человека и художественные формы его изображения в лирике, новеллистике и
- 18. «Смеховой мир» романов эпохи возрождения («гаргантюа и пантагрюэль» рабле)
- 19. Театр в. Шекспира: специфика художественного конфликта и героев, этико-философская
- 20. Эстетика барокко и его особенности в западноевропейской, украинской и русской литературе.
- 21. Теоретические основы классицизма: взаимовсязь с философией, система жанров, поэтика.
- 23. Специфика классицизма в украинской и русской литературе и искусстве (феофан прокопович, кантемир, тредиаковский, ломоносов, сумароков, державин, фонвизин).
- 24. Нравственно-философская проблематика и художественный мир романов просвещения (свифта, дефо, вольтера и др.)
- 25. Литература и искусство западноевропейского сентиментализма (т. Грей, стерна, руссо, гете)
- 26. Просветительство в восточнославянских литературах и культурах (новиков, радищев, крылов)
- 27. Специфика сентиментализма в восточнославянских литературах и искусстве (карамзин, жуковский)
- 28. Философские, этические и эстетические взгляды г. Сковороды в контексте культуры XVIII ст.
- 29. Художественное наследие г. Сковороды и его роль в развитии украинской литературы.
- 30.Tbop4ectbo и. П. Котляревского: идейно-художественное своеобразие, место и значение в художественной литературе.
- 31. Литература и искусство западноевропейского романтизма: концепция мира и человека, поэтика, жанры (блейк, гойя, новалис, в. Скотт, дж. Байрон, гюго и др.)
- 32. Романтизм в русской и украинской литературе (пушкин, лермонтов, гоголь. Шквчкнко).
- 33. Мир и человек в западноевропейском реалистическом романе первой половины XIX века (диккенс, теккерей, стендаль, бальзак).
- 34 Социально-психологическая проблематика и нравственно-
- 36. Реализм в русской и украинской живописи («передвижники», крамской, ге, репин) и музыке («могучая кучка»).
- 37. Западноевропейская проза и искусство второй половины XIX века (бодлер, леконт де лиль, э мане, э дега, к. Моне
- 38 Символизм в западноевропейской поэзии и живописи последней трети XIX века (верлен, рембо, маларме, моро, редон, гоген)
- 39. Русский символизм в литературе и искусстве: философско-эстетические концепции и художественная практика (мережковский, сологуб, брюсов, бальмонт, блок, белый,
- 40.Акмеизм и футуризм в литературе начала XX в.: философско-эстетические платформы и поэтика (гумилев, ахматова, маринетти, хлебников, маяковский, семенко).
- 41. Специфика украинской и русской «неореалистической» прозы конца хгх - начала XX века (коцюбинский, кобылянская, стефаник, чехов, бунин, андреев, куприн и др.)
- 42. «Новая драма» рубежа XIX и XX ст. (ибсен, метерлинк, чехов, горький, блок, л. Андреев, куприн)
- 43. 3Ападноевропейская модернистская проза первой половины XX ст. (джойс, кафка, пруст, камю, сартра
- 44. Ос0бенности развития украиской и советской литератур1 в первой половине XX ст. (сосюра, тычина, зеров, рыльский, горький, толстой, шолохов)
- 45. Задержанная украинская и русская литература: хвылевой, пидмогильный, кулиш, курбас,платонов, булгаков, пастернак и др.
- 46. Литература украинского и русского зарубежья (винниченко, маланюк, шмелев, бунин, зайцев).
- 47. Постмодернизм как художественно-сстеీā66ༀヰ堀6666 система второй половині XX века и его представители (у. Эко, в. Ерофеев, саша соколов, в. Пелевин, ю. Андрухович, о. Забужко).
- 48. Основные течения модернизма в живописи XX века: экспрессионизм (кирхнер идр.), кубизм (пикассо, брак), сюрреализм (шагал, дали), абстраеционизм (кандинский, малевич, мондриан).