19 ) Литературный процесс 40-60-х гг. Х1х в.
1840-1855 роки в історії Росії - це закінчення правління Миколи I, роки найсуворішого режиму. Микола вживав усіх заходів, щоб уберегти Росію від літературної суєти Європи, тому посилив цензуру. У літературі в цей час панує романтизм, милий серцю імператора. Однак творчість Гоголя, який не був романтиком, показало, що можна знайти і альтернативний напрям. Таким чином, зародилося то течія в російській літературі, яке згодом стало початком критичного реалізму - це т.зв. натуральна школа.
1834 рік - виходить стаття Бєлінського в «Вітчизняних записках», де він говорить про те, що російську літературу чекають великі зміни, поява нових імен і персоналій. Головувати пропонується критичного напрямку, яке буде оголювати все виразки суспільства. Роль критика буде важлива - він розуміє, оцінює, хоча дистанційований від літературного процесу, може судити про стан літератури.
«Про російську повість і повісті пана Гоголя» - стаття Бєлінського, де він говорить про те, що критичне напрям втілює найточніше Гоголь; саме його творчість має стати зразком для всіх інших письменників. Цією статтею Бєлінський підводить риску під епохою Пушкіна - той зізнається застарілим, актуально зараз писати про справжніх бідах суспільства.
На грунті цього захоплення Бєлінський зійшовся з Некрасовим, який ще не був таким, що відбувся письменником, а займався злободенною роботою. Таким чином, в Петербурзі, навколо журналів Вітчизняні записки і Современник, сформувалася група авторів (близьких один одному за віком і за поглядами), які оголосили себе противниками романтизму і Миколи. Вони хотіли робити «іншу» літературу, відмінну від офіційної, що тяжіла до романтизму. Спрацював принцип Болонського - рівнятися на Гоголя - його вважали чи не втіленням Письменника. Компанія зібралася пристойна: Достоєвський, Тургенєв, Грегоровіч, Даль, Гончаров, Некрасов, Фет ... Критику там представляв Чернишевський.
1845-1846 роки - вони випускають дві частини «Фізіології Петербурга» і «Петербурзький збірник». Булгарін надрукував на них уїдливу рецензію в «Північної бджолі» - затія йому не подобалася, напрямок Бєлінського він не схвалював. Авторів він назвав «натуральної школою», тому що вони не творили нічого художнього, тільки зображували те, що бачать. А Бєлінського це назва сподобалася, компанія його і прийняла.
«Фізіологію Петербурга» відкривала вступна стаття Бєлінського, де відбивалися всі ідеї натуральної школи - свого роду маніфест натуральної школи. А Чернишевський написав дисертацію Естетичні відношення мистецтва і дійсності, де озвучував тезу Прекрасне є життя !, тобто література повинна не придумувати щось, а описувати простий побут.
Термін «фізіологія» з'явився не випадково. Головною метою натуральної школи була максимально точна і багатогранна фіксація всіх сторін життя звичайної людини - хоч селянина, хоч поміщика ... Треба було детально описати всі його існування - що він їсть, де спить, що читає. Головною темою стає маленька людина, якого заїдає довкілля. Автори намагалися передати мову нижчих верств населення.
Ця течія існувало близько десяти років.
У 1855 році помер імператор Микола. За непотрібністю - зникненням офіційного романтизму в літературі - натуральна школа розвалилася. Однак всі її учасники залишилися вірні своїм літературним ідеям, тема маленької людини збереглася. Всі ці автори разом склали новий напрямок - реалізм.
Вплив натуральної школи зберігалося в російській літературі аж до кінця XIX століття. Згодом майже всі гідні російські письменники слідували гаслу: Всі ми вийшли з гоголівської Шинелі.
- 1) "Русский романтизм: истоки и специфика в сопоставлении с европейским, идеи и темы, образы и мотивы, течения в романтизме, персоналии.
- 2) Система жанров русского романтизма в развитии: элегия, послание, баллада, “байроническая” поэма, романтическая повесть.
- 3. А.С.Пушкин.. Краткая характеристика периодов творчества: ведущий пафос, особенности проблематики и поэтики лирических произведений.
- 1830-Е годы (1830–1837). Болдинские осени 1830 и 1833 годов
- 4) Усвоение и преодоление “байронизма”, художественная эволюция образа “разочарованного” героя в “Южных поэмах”.
- 5) “Полтава” в контексте современных историко-литературных дискуссий: особенности историзма, мастерство психологизации и батальной живописи.
- 10) А.С. Пушкин «Евгений Онегин»: образ автора , язык романа, «онегинскя» строфа.
- 11) Эволюция лирики Лермонтова, ее лирический герой, философичность и стилевое своеобразие.
- 12) «Герой нашего времени»: эволюция его замысла и история создания. Особенности композиции сюжета и действующих лиц; психологизм, романтические и реалистические начала в романе.
- 13) Печорин в ряду «разочарованных» героев.
- 14) Н.В. Гоголь и «гоголевское» направление в литературе 40-х гг. Х1х в. ("Натуральная школа")
- 16) «Петербургские повести»: Проблемы личности, общества, искусства, образ Петербурга и его обитателей. Приемы комизма, реальность и фантастика в повестях.
- 17)«Мертвые души». История создания и эволюция замысла, символика заглавия, спор о жанре. Приемы типологизации помещиков, чиновников, крестьян.
- 18)«Мертвые души»: сюжетообразующая функция образа Чичикова, особенности композиции поэмы.
- 19 ) Литературный процесс 40-60-х гг. Х1х в.
- 20) Лирика н.А.Некрасова: темы, идеи, стилевые особенности.
- 21)Лирика а.А.Фета: темы, идеи, стилевые особенности
- 22) Лирика ф.И.Тютчева: темы, идеи, стилевые особенности
- 23) Драматургия а.Н.Островского. Анализ драмы по выбору
- 25) Ф.М.Достоевский «Преступление и наказание»: история замысла и написания, особеннлости жанра.
- 26) «Преступление и наказание»: Петербург Достоевского.
- 27) «Преступление и наказание»: идея Раскольникова, ее конкретно-историческое и философское звучание, развитие и развенчание в романе; смысл финала.
- 28. «Преступление и наказание»: расстановка действующих лиц, принципы и приемы психологического анализа, художественный хронотоп, поэтика детали в романе.
- 29. Проблемы нравственного совершенствования, воссоздание дворянского быта, образ ребенка, особенности повествования в трилогии «Детство», «Отрочество», «Юность».
- 30. Особенности решения проблемы патриотизма, мастерство батальной и психологической живописи в «Севастопольских рассказах».
- 31. «Война и мир» история замысла и написания, жанр, «мысль народная» и способы ее раскрытия.
- 32. «Война и мир» пути исканий центральных героев романа. Приемы психологизма, «диалектика души», художественная деталь в романе.
- 33. «Анна Каренина» «мысль семейная» - основа художественной структуры романа. Сущность и причины трагедии героини. Выражение духовных исканий Толстого в образе Левина.
- 34. А.П.Чехов. Социальные типы и трансформация традиционных тем и образов русской литературы х1х в. В ранних юмористических рассказах Чехова, их основные художественные приемы.