31. «Война и мир» история замысла и написания, жанр, «мысль народная» и способы ее раскрытия.
Л.Н. Толстой присвятив сім років напруженої і наполегливої праці. 5 вересня 1863 року А.Є. Берс, батько Софії Андріївни, дружини Л.Н. Толстого, послав з Москви в Ясну Поляну лист з наступним зауваженням:
«Вчера мы много говорили о 1812 годе по случаю намерения твоего написать роман, относящийся к этой эпохе». Саме цей лист дослідники вважають «первым точным свидетельством», датуючих початок роботи Л.М. Толстого над «Войной и миром». У жовтні того ж року Толстой писав своїй родичці: «Я никогда не чувствовал свои умственные и даже все нравственные силы столько свободными и столько способными к работе. И работа эта есть у меня. Работа эта – роман из времени 1810 и 20-х годов, который занимает меня вполне с осени... Я теперь писатель всеми силами своей души, и пишу и обдумываю, как я еще никогда не писал и не обдумывал».
Про те, як створювалося одне з найбільших світових творінь, свідчать рукописи «Войны и мира» : в архіві письменника збереглося понад 5200 дрібно списаних аркушів. За ним можна простежити всю історію створення роману.
Спочатку Толстой задумав роман про декабриста, що повернувся після 30-річної сибірського заслання. Дія роману починалося в 1856 році, незадовго до скасування кріпосного права. Але потім письменник переглянув свій задум і перейшов до 1825 року - епохи повстання декабристів. Але незабаром письменник залишив і це початок і вирішив показати молодість свого героя, яка збіглася з грізною і славної часом Вітчизняної війни 1812 року. Але і на цьому Толстой не зупинився, і так як війна 1812 року перебувала в нерозривному зв'язку з 1805 роком, то і все твір він почав з цього часу. Перенісши початок дії свого роману на півстоліття в глиб історії, Толстой вирішив провести через найважливіші для Росії події не одного, а багатьох героїв.
Свій задум - відобразити в художній формі піввікову історію країни - Толстой назвав «Три поры». Перша пора - це початок століття, його перші півтора десятиліття, час молодості перших декабристів, які пройшли через Вітчизняну війну 1812 року. Друга пора - це 20-ті роки з їх головною подією - повстанням 14 грудня 1825 року. Третя пора - 50-ті роки, невдалий для російської армії кінець Кримської війни, раптова смерть Миколи I, амністія декабристів, їх повернення із заслання і час очікування змін в житті Росії.
Працюючи над твором, Толстой також користувався матеріалами газет і журналів епохи Вітчизняної війни 1812 року. Багато часу він провів у рукописному відділенні Румянцевського музею і в архіві палацового відомства, де уважно вивчив неопубліковані документи (накази і розпорядження, донесення і доповіді, масонські рукописи і листи історичних осіб). Тут же він познайомився з листами фрейліни імператорського палацу М.А. Волкової до В.А. Ланської, листами генерала Ф.П. Уварова та інших осіб. У листах, що не призначалися для друку, письменник знаходив дорогоцінні подробиці, що зображували побут і характери сучасників 1812 року.
У роки роботи над романом-епопеєю Толстой заявив, що «цель художника не в том, чтобы неоспоримо разрешить вопрос, а в том, чтобы заставить любить жизнь в бесчисленных, никогда не истощимых всех ее проявлениях».
Толстой вважав, що твір може бути хорошим тільки тоді, коли письменник любить в ньому свою головну думку. У «Войне и мир » письменник, за його визнанням, любив «думку народну». Вона полягає не тільки і не стільки в зображенні самого народу, його побуту, життя, а в тому, що кожен позитивний герой роману зрештою зв'язує свою долю з долею нації.
Під словом «народ» Толстой розумів все патріотично налаштоване населення Росії, що включає в себе і селянство, і міську бідноту, і дворянство, і торгівельне стан. Автор поетизує простоту, доброту, моральність народу, протиставляє їх фальші, лицемірства світла. Толстой показує двоїсту психологію селянства на прикладі двох його типових представників: Тихона Щербатого і Платона Каратаєва.
Головна думка визначила не тільки художню форму твору, а й характери, оцінку його героїв. Війна 1812 року стала кордоном, випробуванням для всіх позитивних героїв у романі: для князя Андрія, який відчуває перед Бородінський бій велике піднесення, вірить в перемогу; для П'єра Безухова, все думки якого спрямовані на те, щоб допомогти вигнання загарбників; для Наташі, що віддала підводи пораненим, бо не віддати їх було неможливо, не віддати було соромно і гидко; для Петі Ростова, що у військових діях партизанського загону і вже неіснуючого у поєдинку з ворогом; для Денисова, Долохова, навіть Анатоля Курагіна. Всі ці люди, відкинувши все особисте, стають єдиним цілим, беруть участь у формуванні волі до перемоги.
Жанр твору визначає і композицію роману. В основі композиції "Війни і миру" лежить також прийом антитези. Роман "Війна і мир" - твір великого обсягу. Воно охоплює 16 років (з 1805 по 1821 рік) життя Росії і більше п'ятисот різних героїв, серед яких є реальні дійові особи описуваних історичних подій, герої, вигадані самим автором, і безліч людей, яким Толстой навіть не дає імен, такі як “генерал, который приказал”, “офицер, который не доехал”. Цим автор підтверджує свою точку зору про те, що рух історії відбувається не під впливом будь-яких конкретних особистостей, а завдяки всім учасникам подій. Щоб об'єднати такий величезний матеріал в один твір, потрібен був новий жанр - жанр епопеї.
- 1) "Русский романтизм: истоки и специфика в сопоставлении с европейским, идеи и темы, образы и мотивы, течения в романтизме, персоналии.
- 2) Система жанров русского романтизма в развитии: элегия, послание, баллада, “байроническая” поэма, романтическая повесть.
- 3. А.С.Пушкин.. Краткая характеристика периодов творчества: ведущий пафос, особенности проблематики и поэтики лирических произведений.
- 1830-Е годы (1830–1837). Болдинские осени 1830 и 1833 годов
- 4) Усвоение и преодоление “байронизма”, художественная эволюция образа “разочарованного” героя в “Южных поэмах”.
- 5) “Полтава” в контексте современных историко-литературных дискуссий: особенности историзма, мастерство психологизации и батальной живописи.
- 10) А.С. Пушкин «Евгений Онегин»: образ автора , язык романа, «онегинскя» строфа.
- 11) Эволюция лирики Лермонтова, ее лирический герой, философичность и стилевое своеобразие.
- 12) «Герой нашего времени»: эволюция его замысла и история создания. Особенности композиции сюжета и действующих лиц; психологизм, романтические и реалистические начала в романе.
- 13) Печорин в ряду «разочарованных» героев.
- 14) Н.В. Гоголь и «гоголевское» направление в литературе 40-х гг. Х1х в. ("Натуральная школа")
- 16) «Петербургские повести»: Проблемы личности, общества, искусства, образ Петербурга и его обитателей. Приемы комизма, реальность и фантастика в повестях.
- 17)«Мертвые души». История создания и эволюция замысла, символика заглавия, спор о жанре. Приемы типологизации помещиков, чиновников, крестьян.
- 18)«Мертвые души»: сюжетообразующая функция образа Чичикова, особенности композиции поэмы.
- 19 ) Литературный процесс 40-60-х гг. Х1х в.
- 20) Лирика н.А.Некрасова: темы, идеи, стилевые особенности.
- 21)Лирика а.А.Фета: темы, идеи, стилевые особенности
- 22) Лирика ф.И.Тютчева: темы, идеи, стилевые особенности
- 23) Драматургия а.Н.Островского. Анализ драмы по выбору
- 25) Ф.М.Достоевский «Преступление и наказание»: история замысла и написания, особеннлости жанра.
- 26) «Преступление и наказание»: Петербург Достоевского.
- 27) «Преступление и наказание»: идея Раскольникова, ее конкретно-историческое и философское звучание, развитие и развенчание в романе; смысл финала.
- 28. «Преступление и наказание»: расстановка действующих лиц, принципы и приемы психологического анализа, художественный хронотоп, поэтика детали в романе.
- 29. Проблемы нравственного совершенствования, воссоздание дворянского быта, образ ребенка, особенности повествования в трилогии «Детство», «Отрочество», «Юность».
- 30. Особенности решения проблемы патриотизма, мастерство батальной и психологической живописи в «Севастопольских рассказах».
- 31. «Война и мир» история замысла и написания, жанр, «мысль народная» и способы ее раскрытия.
- 32. «Война и мир» пути исканий центральных героев романа. Приемы психологизма, «диалектика души», художественная деталь в романе.
- 33. «Анна Каренина» «мысль семейная» - основа художественной структуры романа. Сущность и причины трагедии героини. Выражение духовных исканий Толстого в образе Левина.
- 34. А.П.Чехов. Социальные типы и трансформация традиционных тем и образов русской литературы х1х в. В ранних юмористических рассказах Чехова, их основные художественные приемы.