І і. Пільг у к. Т. Г. Шевченко — основоположник нової української літератури. Вип. 2. К., «Радянська школа», 1963, стор. 125.

78

ш

наказує він. Залізняк — бідного походження:

Нема в його ні оселі,

Ні саду, ні ставу...

В образі Залізняка Шевченко показав ідеал народ­ного ватажка, кровно зв’язаного з масою.

Створюючи образ «мученика праведного» Г онти. Шевченко пішов за народною традицією, яка возвеличу­вала цю історичну постать нарівні з Залізняком. Швач­кою та ін.

Поет захоплюється героїзмом і стійкістю Гонти.

В «Приписах» до «Гайдамак» він розповідає про муче­ницьку смерть народного героя, котрого ляхи роздягли, «посадили на гарячі штаби заліза; потім зняли дванад- —цяіьлас. а спини шкури», нарешті, четвертували, «роз­везли тіло і поприбивали на середохресних шляхах».

У фольклорі:

РВони ж його насамперед барзо привітали, *

\ Через сім днів з його кожу на пояс здирали,

•і І голову облупили, соллю насолили,

] Потім йому, як чесному, назад положили ⁹¹.

Гонта в поемі діє- поруч з Залізняком, «бенкетує». розправляючись з ненависними ворогами. Таким його пам'ятає народ:

Р Ой наварили ляхи пива,

\ Та й нікому пити;

Гей, взяли собі Україну,

Та нігде прожити.

•' Ой ви, ляшки та недовірки,

Годі ж панувати;

Г ей, недалеко іде Г онта — і Дасться він вам знати!⁹²

«Бенкет», «варення пива»— образи героїчної битви, чт зустрічаються в багатьох народнопоетичних творах про Хмельниччину і Коліївщину. Показова в цьому від­ношенні пісня Шевченкового кобзаря Волоха, яку він співає напередодні виступу гайдамаків:

Р Ой гоп того дива!