Налигачем скрутили руки, Об землю вдарили — нема,

Нема ні слова.

«Мало муки!

Давайте приску! де смола?

Кропи його! отак! холоне?

Мерщій же приском посипай!

Що? Скажеш шельмо?.. І не стогне!*

(І, 92) '

Шевченко розробив ямб як драматичний вірш і в інших поемах, застосовуючи його для передачі мови персонажів («Відьма», «Сліпий», «Сотник», «Слепая» та ін.). Ямбом у розділі «Гонта в Умані» змальовано грізний пейзаж, осяяний загравами пожеж:

Минають дні, минає літо,

А Україна, знай, горить;