99 У народних піснях місце наголосу залежить від мелодії.
100 «Чорноморська комуна», від 9 березня 1461 р.
101 «Отзыв о сочинении г. Петрова «Очерки истории украинской литературы XIX столетия». СПб, 1888, стор. 225—226.
102С. Г о щ и н с к и и!— «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона», СПб, 1893, стор. 465.
103 «Червоний шлях», 1928, № 3, стор. 71.
104 Б. Оозгсгупвкі. їїгіеіа гЬіогсше, т, 3, L:\v6w, стор. 208.
105 «Избранные произведения прогрессивных польских мыслителей» т. II, М., Госполитиздат, 1956, стор. 527—528.
106 §. Ооэ гсгупвкі, 2ашек Капіои’Бкі, оргасоягаї М. Лапік. Броди, стор. 111, Далі цит. за цим виданням.
107 Г. Д. Вер вес. Адам Міцкевич в українській літературі. К_ Держлітвидав України, 1952, стор. 47.
108 М. Рыльский, Стихи польских поэтов.— «Советская Украина», 1961, № 11, стор. 133.
109 «Московский телеграф», 1830, ч. XXXIII, стор. 221.
110 Л. Козловский. Польские романтики «украинской школы». С. Гощинский,— «Голос минувшего», 1913, № 2, стор. 85.
111 «Українські народні думи та історичні пісні», стор. 194.
112 див. про це розділ «Гайдамаки» в критиці у кн.: М. Гватюі. Поема Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» (1963).
11362 И. Г. Н е у п о к о е в а. Революционно-романтическая поэма первой половины XIX века, стор. 288.
11464 Неправильною, на наш погляд, є оцінка поеми як «найяскравішого зразка реакційного романтизму» в підручнику «Історія української літератури» (К., «Радянська школа», 1964, стор. 340).
115 Повний текст поеми опубліковано 1930 року.
116 В. В. Капнист. Собрание сочинений в двух томах т I М.—Л., Изд-во АН СССР, 1960, стор. 89.
117 V Реалістична сатирична поема антимонархістського і антикріпосницького спрямування, один із шедеврів світової політичної поезії «Сон», була відгуком на найпеку- чіші проблеми громадсько-політичного життя України і Росії 40-х років. Створена 1844 р. («8 іюля 1844. С.-Пе- тербург») після першої подорожі Шевченка на Україну. Автограф твору записаний поетом в альбом «Три літа». Збереглися також численні її списки. Свою політичну поему Шевченко створив не для легального поширення. Вперше «Сон» видано 1865 р. у Львові за рукописним е списком, у Росії — частково 1867, повністю— 1907 р.
Авторський підзаголовок поеми — «комедія» вказує і на 1 жанрове забарвлення твору,„і _щ характер відображен- ня дійсності. Зважаючи на сильний публіцистичний і струмінь та історичну конкретність Тнїкриття російсько- / го самодержавства,'поему «Сон» можна вважати і пам- флетом^Вагато спільних типологічних рис має Шевчен- кова поема з творами російської нелегальної революційно-демократичної сатири, А. Міцкевича («Дзяди»), Г. Гейне («Німеччина. Зимова казка»). Літературознав-
118 П. Г. Приходько. Поема Т. Г. Шевченка «Сон». K., Вид-во
119АН У PCP, 1957, стор. 187.
120 М. Н. Пархоменко. Т. Г. Шевченко—великий украинский поэт. М., «Знание»», 1964, стор. .25.
121 «Світова велич Шевченка», т. 3. K., ДВХЛ, стор. 221 222
122 І. Фрапко з цензурних міркувань теж застосував такий, як У Шевченка, прийом у «Тюремних сонетах», замінивши слово «Австріє» на «Росіє». Але, як свідчить А. Кримський, в примірнику, подаровано- му йому, виправив знову на «Австріє».
123 Ю. О. І в а к і н. Сатира Шевченка. К., Вид-во АН УРСР, 1959,^
124стор. 244.
125 Ю. О. I в а к і н. Коментар до «Кобзаря» Шевченка. Поезії 1847—1861 pp. K., «Наукова думка», 1968, стор. 286—297; Ф. Ващук. Поема Шевченка «Марія» в редакціях і варіантах.— «Збірник праць сімнадцятої наукової Шевченківської конференції». K., «Наукова думка», 1970, стор. 141—162; В. X. Кося н. Антирелігійна поема T. Г. Шевченка «Марія» (Методичні поради та матеріали до лекції). K., Товариство для поширення політичних і наукових знань У PCP, 1960.
126 Залеський Юзеф Богдан (1802—1886) — польський поет, представник т. з. української школи в польській літературі. Народився на Київщині. Учасник польського визвольного повстання 1830— 1831 рр., після поразки якого емігрував за кордон. Творчість Залеського тісно пов’язана з українським фольклором. У його віршах і поемах («Золота дума», «Дух степів» та ін.) відображено історію й природу України. Писав і українською мовою. І. Франко критикував Залеського за романтичну ідеалізацію польсько-українських відносин у минулому. Як видно з Шевченкового листування, він читав і любив поезію Залеського. У 1854 р. Бр. Залеський надіслав Шевченкові «Поезії» (т. І, СПб, 1852) Богдана Залеського. Український поет 9/Х 1854 р. писав до Б. Залеського: «Милого Богдана Ъ. я получил с сердечной благодарностию и теперь с ним не разлучаюсь; многие пьесы наизусть уже читаю...» В 1859 р. Бр. Залеський подарував цього листа Богданові (тепер зберігається в Ягеллонській бібліотеці). Залеський мав малюнки Шевченка, рукописну збірку Шевченкових творів (імовірно, копії). Певний вплив на задум ІІІевченкової «Марії» справила поема Залеського «Найсвятіша родина». Виявом шани польського поета до Шевченка був вірш «Могила Тараса» (1861), опублікований у його кн. «Пророцька ораторія» (Париж, 1865). У примітці до цього вірша, який пізніше було надруковано в 4-му томі його творів (Львів, 1877), Залеський подав біографічні відомості про Шевченка, розглянув його твори, високо оціиив лірику поета. У щоденнику Залеського (за 1861) е запис про Шевченка — лірика і епіка, який мав «винятковий талант у складанні поем».
Ю. О. Івакін. Коментар до «Кобзаря» Шевченка. Поезії 1847—1861 рр„ стор. 287.
«Тарас Шевченко. Документи і матеріали. 1814—1963». К., Держполітвидав, 1963, стор. 88.
127 «Історія українського мистецтва в шести томах», т. 2. К.., Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967, стор. 281.
128 О. Ч а й к о в с к а я. Бунт богородицы.— «Наука и религия», 1965, № 3, стор. 16, 21, 16—17.
129 Т а м же.
130 Див.: М. С. Г р и ц а й. Давня українська поезія. Вид-во КДУ, 1972, стор. 86—87.
131 «Хрестоматія давньої української літератури (до кінця XVIII ст.)». Упорядкував академік О. І. Білецький. Вид. третє, доповнене.
132К„ «Радянська школа», 1967, стор. 540.
133> 28 в. Г. А н т о н е н к о. Мистецтво, релігія, дійсність. К., «Мисте
134цтво». 1973, стор. 64—65.
135 Є. П. К и р и л го к, Є. С. Ш а б л і о в с ь к и й, В. Є. Ш у б р а в- с ь к и й. Т. Г Шевченко. Біографія. К.-, «Наукова думка*, 1964, стор. 512.
136 Див.: И. Е. Репин и В. В. Стасов. Переписка, т. 1, 1871 — 1876. М.-Л., «Искусство», 1948, стор. 38.
137 36. «Пам’яті Шевченка». К., Вид-во АН УРСР, 1939, стор. 226.
138 «Прані Одеського університету», 1962, т. 152, Серія філолог наук, вип. 14, стор. 34—39.
139 ІО. О. І в а к і н. Коментар до «Кобзаря» Шевченка. Поезії 1847—1861 pp., стор. 293—296.
140 T а м же, стор. 296.
141 И. Г. Неу покоев а. Революционно-романтическая поэма первой половины XIX века. М., «Наука», 1971, стор. 141.
142 «Світова велич Шевченка», т. І, стор. 410.
143 Секуляризація — звільнення від церковного впливу в громадській і розумовій діяльності, у художній творчості.
144 Слова «апостол», «предтеча», «благовіститель» в устах Шевченка означали новочасного діяча. «Апостол» — О. Герцеп, «благо- вістителі свободи» — декабристи, «предтеча» — Марко Вовчок. Відомі поетичні рядки Шевченка про «апостола правди і науки». За релігійними уявленнями, апостол — проповідник раннього християнства, учень Христа.
145 Художники епохи Відродження переодягали своїх біблійних святих у місцевий одяг, подавали риси місцевого побуту, пейзажу з метою наближення картин до глядача. Те саме робили слов’янські іконописці.
- Василь Мова (Лиманський), Поезії, стор. 125.
- На початку XX століття.
- «Народна творчість та етнографія», 1971, № 2, стор. 24.
- З теорії та історії поеми
- 8 «Рамаяна». Післямова о. Білецького. К., Держлітвидав України, 1959, стор. 322.
- Повернувся голодним, щебечеш.
- 3. М. Потапова. Русско-итальянские связи. Вторая половина XIX века. М., «Наука», 1973, стор. 69.
- М. Бажан. Дружба народів — дружба літератур.— у кн.: «Люди. Книги. Дати. Статті про літературу». К., «Радянський письменник», 1962, стор. 13.
- Плідними в цьому плані видаються нам пошуки об'єктивного висвітлення впливу Байрона на Пушкіна у монографії: в. И. Куле-
- Н. Аристов. Об историческом значении русских разбойничьих песен. Воронеж, 1875, стор. 82.
- І і. Пільг у к. Т. Г. Шевченко — основоположник нової української літератури. Вип. 2. К., «Радянська школа», 1963, стор. 125.
- І Наварили ляхи пива,
- 1 Ляшків-панів частувать.
- Налигачем скрутили руки, Об землю вдарили — нема,
- По селах голі плачуть діти —
- 86 Taras Szewczenko. Studium przez Leonarda Sowinskiego z dolqczeniem przekladu Hajdamaköw. Wilno, 1861, стор. VIII. Переклад наш.— m- г.
- 1 Замучені руки
- Приголубь-и обогрей!
- Ю. О. І в а к і н. Сатира Шевченка. К., Вид-во ан урср, 1959, стор. 260.
- Алкід — син сили, ім’я міфічного героя, велетня.
- 16 В. Косяк. Эпос революционного подвига.— «Советская-'Ук- ранна»; 1961, № 1, стор. 151.
- 1 Л. Новиченко, Шевченко і сучасність, стор. 87.
- Справочный энциклопедический словарь. Издание к Крайя, т. 2, сПб, 1849, стор. 379.
- А. В. Никитенко. Рафаэлева Сикстинская мадонна.— «Русский вестник», 1857, № 19, стор. 8.
- Ю. О. Івакін. Коментар до «Кобзаря» Шевченка. Поезії 1847—1861 рр„ стор. 288.
- З ціпочком тихо попід тином:
- А їй немудрую хустину,
- Цитати взято з у цілому цікаво! книжки: і. В ані на. Українська Шекспіріана. К., «Мистецтво», 1964, стор. 11.
- Встала мати,
- Ф. Я. Прийма. Шевченко и русская литература XIX века. М.— л., Изд-во ан ссср, 1961, стор. 286—288.
- И. Тургенев. Собр. Соч. В двенадцати томах, т. XII. М., гихл., 1955, стор. Ж
- В день воскресний твойого повстання.
- Труну одкрийте!.. Синку, ручку дай!
- Жанр. Віршована драма теж синтезує всі три способи відображення дійсності. В чому ж тоді різниця між нею і драматичною поемою? Оче-
- Поетична — значить драматична
- ...Комуни серце горде й непокірне,
- 1 «Вітчизна», 1972, № 11, с. 168,
- 252601, Київ-мсп, вул. Володимирська, 42.
- 7 Див.: в. I. Л е н і н. Повне зібрання творів, т. 1, стор. 128—129.
- 11 Василь м и к и т а с ь. Галузка могутнього дерева. Літературний нарис. Ужгород, «Карпати», 197!, стор. 72.
- 11 «Світова велич Шевченка», т. 3. К., двхл, 1964, стор. 191.
- 53 «Історія української літератури у восьми томах», т. 3, стор.
- 1 «Народна творчість та етнографія», 1970, Ке 1. Сі 50.
- 13 Наливайко д. С. Искусство; направления, течения, етили, с. 250.
- 19 Арістотель, Поетика, к., «Мистецтво», 1967, стор. 41.
- 29 М. А. Л а з а р у к, Беларусская паэма у другой палави- не XIX —пачатку XX стагоддзя, Мшск, Выдавецтва бду 1мя
- 33“Л. И. Тимофеев, Теория литературы, стор. 861.
- 46 Іван Франко, Твори в двадцяти томах, т. 10, стор. 468.
- 47 Іван Франко, Твори в двадцяти томах, т. 10, стор. 221*
- 66 Цит. За кн.: о. Р. М а з у р к е в и ч. Зарубіжні фальсафімгаофя української літератури. К-, двхл, 1961, стор. 78.
- 67 Є. С. Ш а б л і о в с ь к и й. Шляхами єднання (Українська література в її історичному розвитку). К., «Дніпро», 1965, стор, 12.
- 68 В. І. Л е н і н. Повне зібрання творів, т. 32, стор. 334.
- 73 Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у шести томах,
- 74 Див.: м. П. Г н а т ю к. Олександр Афанасьєв-Чужбинський.— «Радянське літератуг цнавство», 1972, № б, стор. 46
- 99 У народних піснях місце наголосу залежить від мелодії.
- 146 »Всенародна шана». К, «Наукова думка», 1967, стор. 34,
- 158 Там же, с. 272. (Розрядка наша.— б. М.).
- 173‘Луначарский а. В. О театре и драматургии. Избранные статьи в 2-х томах, т. 2. М. 195'
- 177 Теоріц драми в історичному розвитку, с. Я®-