47 Іван Франко, Твори в двадцяти томах, т. 10, стор. 221*
48 Мимовільних гріхів.
49 Іван Франко, Твори в двадцяти томах, т. 17, crop. 39.
Ш
50 «Починок. Пісні, думи та мрії Галини Комарової», Одеса, 1905, стор. 63.
51 М. Н. Зубков. Русская поэма середины XIX века. М., «Просвещение», 19о7; Л. К. Долгополо в. Поэмы Блока и русская поэма конца XIX-»-начала XX веков. М.— Л., «Наука», 1964.
52? Див.: М. О. Левченко. Випробування історією (Український дожовтневий роман). К., «Дніпро», 1970, стор. 41-44,
53 Див.: Збірник праць, підготовлений радянськими і угорськими вченими: «Европейский романтизм». М., «Наука», 1973, стор. 7-50.
54М. Б. Храпченко. О некоторых основных направлениях литературоведческих исследований.— «Русская литература», 1973, № 1, стор. 7—8.
55 И. Г. Неупокоева. Некоторые вопросы изучения взаимосвязей и взаимодействия национальных литератур. М., 1960, стор. 11.
56 М. Б. Храпченко. Творческая индивидуальность писателя и развитие литературы. М., 1970, стор. 262.
57 У Ф. Прокоповича є ілюстрації з Вергілія, Тассо, П. Коханов- ського.
58 Митрофан Довгалевський. Поетика (Сад поетичний).
«Мистецтво», 1973, стор. 173—185.
59 Д. С. Лихачев. Поэтика древнерусской литературы. Л., «Наука», 1967, стор. 40.
60 Іван Франко. Твори в двадцяти томах, т. 16. К., Держліт- видав України, 1955, стор. 248 (далі цитуємо за цим виданням, вказуючи в тексті том і сторінку).
61і Гекзаметр (гр. hex — шість та metron — міра)—розмір античної системи віршування, в основу якої покладено чергування довгих і коротких складів. Російські та українські поети виробили своєрідний відповідник для відтворення гекзаметра — це, як правило, шестистопний дактило-хореїчний рядок.
62 «Манас» — киргизький народний епос, в якому відтворено багатовікову боротьбу киргизів проти зовнішніх ворогів, колективний твір багатьох поколінь народних співців — манасчі.
63 «Опыт краткой истории русской литературы», ч. IV, стор. 389.
64 Бурлеск — жарт, травестія — переодягання.
65 Перелицьовувати (або «выворачивать наизнанку») «Енеїду» Вергілія було «модно» в європейських літературах. М. Надєждін писав про ці пародії в «Энциклопедическом лексиконе» Плюшара (1837, т. 10, стор. 368): «Чудові з цих пародій у французів — Скаррона та Моро; у німців — Блюмауера. Ми також маємо дві «вивернуті» «Енеїди»— Осипова і Котельницького; та ще й малоросійську — Котляревського, що одна мала три видання». До речі, це один із маловідомих друкованих відгуків на «Енеїду» І. Котляревського за життя письмеп-
- Василь Мова (Лиманський), Поезії, стор. 125.
- На початку XX століття.
- «Народна творчість та етнографія», 1971, № 2, стор. 24.
- З теорії та історії поеми
- 8 «Рамаяна». Післямова о. Білецького. К., Держлітвидав України, 1959, стор. 322.
- Повернувся голодним, щебечеш.
- 3. М. Потапова. Русско-итальянские связи. Вторая половина XIX века. М., «Наука», 1973, стор. 69.
- М. Бажан. Дружба народів — дружба літератур.— у кн.: «Люди. Книги. Дати. Статті про літературу». К., «Радянський письменник», 1962, стор. 13.
- Плідними в цьому плані видаються нам пошуки об'єктивного висвітлення впливу Байрона на Пушкіна у монографії: в. И. Куле-
- Н. Аристов. Об историческом значении русских разбойничьих песен. Воронеж, 1875, стор. 82.
- І і. Пільг у к. Т. Г. Шевченко — основоположник нової української літератури. Вип. 2. К., «Радянська школа», 1963, стор. 125.
- І Наварили ляхи пива,
- 1 Ляшків-панів частувать.
- Налигачем скрутили руки, Об землю вдарили — нема,
- По селах голі плачуть діти —
- 86 Taras Szewczenko. Studium przez Leonarda Sowinskiego z dolqczeniem przekladu Hajdamaköw. Wilno, 1861, стор. VIII. Переклад наш.— m- г.
- 1 Замучені руки
- Приголубь-и обогрей!
- Ю. О. І в а к і н. Сатира Шевченка. К., Вид-во ан урср, 1959, стор. 260.
- Алкід — син сили, ім’я міфічного героя, велетня.
- 16 В. Косяк. Эпос революционного подвига.— «Советская-'Ук- ранна»; 1961, № 1, стор. 151.
- 1 Л. Новиченко, Шевченко і сучасність, стор. 87.
- Справочный энциклопедический словарь. Издание к Крайя, т. 2, сПб, 1849, стор. 379.
- А. В. Никитенко. Рафаэлева Сикстинская мадонна.— «Русский вестник», 1857, № 19, стор. 8.
- Ю. О. Івакін. Коментар до «Кобзаря» Шевченка. Поезії 1847—1861 рр„ стор. 288.
- З ціпочком тихо попід тином:
- А їй немудрую хустину,
- Цитати взято з у цілому цікаво! книжки: і. В ані на. Українська Шекспіріана. К., «Мистецтво», 1964, стор. 11.
- Встала мати,
- Ф. Я. Прийма. Шевченко и русская литература XIX века. М.— л., Изд-во ан ссср, 1961, стор. 286—288.
- И. Тургенев. Собр. Соч. В двенадцати томах, т. XII. М., гихл., 1955, стор. Ж
- В день воскресний твойого повстання.
- Труну одкрийте!.. Синку, ручку дай!
- Жанр. Віршована драма теж синтезує всі три способи відображення дійсності. В чому ж тоді різниця між нею і драматичною поемою? Оче-
- Поетична — значить драматична
- ...Комуни серце горде й непокірне,
- 1 «Вітчизна», 1972, № 11, с. 168,
- 252601, Київ-мсп, вул. Володимирська, 42.
- 7 Див.: в. I. Л е н і н. Повне зібрання творів, т. 1, стор. 128—129.
- 11 Василь м и к и т а с ь. Галузка могутнього дерева. Літературний нарис. Ужгород, «Карпати», 197!, стор. 72.
- 11 «Світова велич Шевченка», т. 3. К., двхл, 1964, стор. 191.
- 53 «Історія української літератури у восьми томах», т. 3, стор.
- 1 «Народна творчість та етнографія», 1970, Ке 1. Сі 50.
- 13 Наливайко д. С. Искусство; направления, течения, етили, с. 250.
- 19 Арістотель, Поетика, к., «Мистецтво», 1967, стор. 41.
- 29 М. А. Л а з а р у к, Беларусская паэма у другой палави- не XIX —пачатку XX стагоддзя, Мшск, Выдавецтва бду 1мя
- 33“Л. И. Тимофеев, Теория литературы, стор. 861.
- 46 Іван Франко, Твори в двадцяти томах, т. 10, стор. 468.
- 47 Іван Франко, Твори в двадцяти томах, т. 10, стор. 221*
- 66 Цит. За кн.: о. Р. М а з у р к е в и ч. Зарубіжні фальсафімгаофя української літератури. К-, двхл, 1961, стор. 78.
- 67 Є. С. Ш а б л і о в с ь к и й. Шляхами єднання (Українська література в її історичному розвитку). К., «Дніпро», 1965, стор, 12.
- 68 В. І. Л е н і н. Повне зібрання творів, т. 32, стор. 334.
- 73 Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у шести томах,
- 74 Див.: м. П. Г н а т ю к. Олександр Афанасьєв-Чужбинський.— «Радянське літератуг цнавство», 1972, № б, стор. 46
- 99 У народних піснях місце наголосу залежить від мелодії.
- 146 »Всенародна шана». К, «Наукова думка», 1967, стор. 34,
- 158 Там же, с. 272. (Розрядка наша.— б. М.).
- 173‘Луначарский а. В. О театре и драматургии. Избранные статьи в 2-х томах, т. 2. М. 195'
- 177 Теоріц драми в історичному розвитку, с. Я®-