80. Франко у період «молодечого романтизму». Збірка «Баляди и роскази».

1-й період творчості Франка короткотривалий, обмежений трьома (1873—1876) роками, коли побачили світ дебютна поетична книжка І.Франка "Баляди і розкази" та його роман "Петри і Довбущуки". Період характеризується романтичною свідомістю молодого автора (сам Франко назвав його "періодом молодечого романтизму"), який в історії української літератури можна співвіднести з пізнім романтизмом. Для творчості письменника цього періоду характерні романтичні сюжети й мотиви, звернення до готики, протиставлення ідеального минулого безрадісному сучасному тощо. Перша збірка І.Франка "Баляды и росказы" (1876) починалася "Прологом із Гайнего", ліричний герой якого став психологічним двійником молодого поета. Баладний жанр приваблював незвичайністю події, динамічним сюжетом, "гарячковою драматичністю", несподіваним поворотом обставин, неминучістю трагічного фіналу ("Арф'ярка", "Керманич", "Рибак серед моря", "Русалка"). А в "розказах" Франко малював яскраві й повчальні ілюстрації з княжої доби, ретельно відтворював дух старовини, мотивуючи фатальну приреченість загарбницьких походів, невідворотність людської долі ("Данина", "Аскольд і Дір під Царгородом", "Святослав"). В інтерпретації історичних подій його цікавили моральні аспекти людських вчинків, розплата за гординю і зневагу до голосу фатуму ("Князь Олег"). Завершували збірку "поемка" "Хрест чигиринський" і політична алегорія "Коляда", що свідчили про зміну настроїв у творчості молодого письменника та формування в нього нової естетичної свідомості.