66. Доля України в поезії Щоголева.

Творчості Я.Щоголева, яка має приналежність до харківської романтики, також притаманна історична тематика. Поетичний доробок автора містить у собі цикл козацьких поезій, про які Г.Хоткевич зазначав:

"Сам Щоголев найбільше цінив свої поезії про козаків; він цілий поринав душею в козацьких часах, згадував минуле і сумував, що колишня слава не вернеться" [4, 391]. Дослідник творчості митця

А.Каспрук так характеризує твори поета: "Мотив суму за минулим України, за козаччиною… що визначився в поезії Щоголева в 40-х роках незмінно звучить потім в обох його збірках" [3, 13]. У поезіях

запізнілого романтика постає образ козака-захисника вітчизни, але людини вільної, яка віддавала перевагу степовому життю, ніж родинному затишку. Образи козаків у поезіях Я.Щоголева мають спільні риси з аналогічними образами творів А.Метлинського та Л.Боровиковського, та позначені впливом козацьких образів із народної лірики. А.Каспрук подає таку характеристику козака у поезіях митця: "Поет підкреслює типові риси запорізького козака – патріотизм, сміливість, рішучість, презирство до смерті, вірність в дружбі: образи запорожців, змальовані Я.Щоголевим, близькі до народнопісенних образів" Щ. був одним з представників Харківської школи романтизм романтиків, і велика кількість його поезій присвячена романтичному зображенню іст. минулого Україна України, насамперед Запорізька Січ Запорізької Січі й козак Козаччини («Січа», «В степу», «Запорозький марш», «Орел», «Орлячий сон» тощо), образам запорожців. Козакофільська романтика Щ. перейнята песимістичною тугою за минулим, за зниклою «останньою Січчю». Низка поезій Щ. присвячена образам укр. Природи.