72. Соціальні аспекти драми "Доки сонце зійде, роса очі виїсть" Кропивницького.

Складні морально-етичні проблеми, пов'язані з епохою руйнування старих феодально-кріпосницьких суспільних відносин і зародженням більш динамічних, та не менш жорстоких і прагматичних умов раннього капіталізму, лягли в основу драм М. Кропивницького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть».Розповідає про нещасливе кохання дівчини — селянки й поміщицького сина, викриває примарну «рівність», яка нібито настала в пореформену епоху. На перешкоді щастю закоханої пари — справжня прірва соціальних, звичаєвих, моральних відносин. Ліберальні мрії про «сонце свободи» лишилися мріями, і навіть щирість кохання панича Бориса Воронова до Оксани не рятує справи. Письменник показує, як з дівчини знущаються сільські парубки, підбурені пліткаркою Теклею.Розлучають нерівну пару і пани, і мужики.підкреслюються ненадійність, слабкість переконань і життєвих позицій ліберальних паничів, нездатних відстояти свої погляди і почуття.Сюжети і типаж підказувала автору жива, конкретна дійсність українського села перехідного періоду, пильними, вдумливими обсерваторами якої вони були.Широкий, проникливо-уважний показ загальної деморалізації села здійснений з гіркотою, болем за людину, сумом з приводу бездуховності життя суспільного, громадського. Як отруйні випари, пронизують його заздрість, наговори й оббріхування одних, легковірність і обмеженість інших і створюють густе, темне тло подій — ту атмосферу, яка й робить можливими і психологічно достовірними дикунські розправи під виглядом оберігання усталеної моральності.В одній з рецензій на драму часу її створення слушно зазначалося: «Мотив драми — найживіша сучасність. Це картина епохи, яку ми переживаємо, епохи станових чвар з їх численними жертвами…».