logo
ekzamen_33__33__33

52. «Нова людина» у прозі Нечуя-Левицького.

"Нова людина" у Нечуя-Левицького Радюк – герой з українською ідеєю, а не взагалі абстрактно-революційний "человек", якими позволено бути "тургенєвським" Базаровим, Інсаровим чи "чернишевським" Рахмєтовим. Він справедливо наголошує, що "в нас такий чоловік був би повинен відстоювати не тільки за поступові принципи, але й за соє національне животіння й національні, а не тільки соціальні права". Його герой,є той, в "дії котрого закладено біль і проблеми зневаженої нації, чию культуру, мову брутально топтано й нищено, герой – свідомий українець".Типом "нової людини" в повісті, згідно із задумом автора, стає представник наступного інтелігентського покоління — Павло Радюк. Нечуй-Левицький добре знав твори російської літератури про діяльність та ідеї "нових людей" ("Батьки й діти" Тургенєва, "Що робити?" Чернишевського та ін.). Ще зі студентських років його цікавив тургенєвський Базаров. Письменник порівнює, відшукує паралелі між цим героєм і своїми сучасниками — українськими просвітянами типу Радюка. Спільні риси він знаходить, зокрема, в тому, що "українофіли" були реалістами й лібералами, як і Базаров, "стояли за реальну просвіту, одкидали клерикалізм, пустосвятство й панство, як і всяка демократія"Один із "українофілів"- просвітян цього періоду й оживає в образі Павла Радюка. Створюючи образ "нової людини", Нечуй-Левицький підкреслює її демократичність, любов до національної культури. В протесті проти народного гноблення герой досить радикальний. "Нам не треба солдатчини! Нам не треба кадила й кропила! Ми й так темні й глухі, ми й так маємо більма на очах! Нащо нам топити віск перед образами?.. Нам не треба війни, а треба просвіти", — палко промовляє Радюк. Та в позитивній програмі дій виявляється й безпорадність героя. Він щиро вірить, що поширення знань і просвіти — це й є ті "золоті ключі", які можуть принести звільнення від національного й соціального гніту. Він читає й поширює заборонені твори Шевченка, переклади з Бюхнера, Ренана, Прудона, Фейєрбаха, але на цьому та на сприянні недільним школам і виданню книжок -"метеликів" його діяльність закінчується.