87. Проблема українсько-польських взаємин в історичній поемі «На Святоюрській горі».

Невдовзі після розвідки про відгомін Хмельниччини в тогочасній поезії І. Франко написав історико-політичну поему “На Святоюрській горі” Вона є найвидатнішим художнім твором Франка, пов'язаним з історією козаччини. Вона присвячена М.Лисенкові й має підзаголовок "Дня 30 жовтня 1655"; у якій ідеться про значну подію Визвольної війни українського народу середини ХVII ст., а саме - про переговори у Львові послів польського короля Яна ІІ Казимира з Б.Хмельницьким щодо можливості укладення між воюючими сторонами мирної угоди. Твір написано у формі монологу гетьмана, з яким він звертається до польського посланця Любовицького. Промова Хмельницького вражає дотепністю, філософською глибиною і тонким психологізмом. Специфіка образотворення головного героя поеми “На Святоюрській горі” полягає в тому, що той розкривається не тільки через власні вчинки, характеристики інших персонажів чи навіть авторські ремарки,а у власній промові, зверненій до одного з послів, давнього приятеля гетьмана, кума Любовицького