64. Проблема взаємин інтелігенції і народу у прозі Пчілки.

“Забавний вечір” (1885) – соціально-психологічне оповідання з новелістичним пуантом. Його героїня, 18-річна поміщицька донька Ксенія Костецька, збившись при заметілі з дороги, замість потрапити в місто на різдвяний вечір, змушена ночувати в убогій селянській хаті. Панночку приймають люб’язно, та її прикро дивує несмачна вечеря, телятко під печею, маленька хвора дитина, батька якої забрали до війська. Цим оповіданням Пчілка розпочинає втілювати ідею зближення й єднання різних станів українського суспільства, яку розгорне у творах “Товаришки”, “Світло добра і любові”, “Три «ялинки»” та ін. Цілком відмінний ефект викликає соціально-психологічне оповідання “Чад” (1886). Твором “Товаришки” (1887) Пчілка зробила поважний внесок у розвиток соціально-психологічної повісті, сюжет якої окреслює формування й становлення народолюбної, демократичної інтелігенції. Змальовуючи життя українців у Європі, письменниця часто вводить у повість широкі діалоги освічених інтеліґентних людей. Прозові твори Пчілки тяжіють до інтелектуалізму, адже персонажі нерідко дискутують із приводу важливих й актуальних суспільних та особистісних проблем. Високу питому вагу в сюжетах має “конверзація” інтеліґентних, освічених людей, відтворення “салонних” розмов, що також є новаторством її прози. Разом із тим задля порушення важливих соціальних та індивідуальних проблем Пчілка вдається до зображення світських забав і розваг за участю представників різних суспільних верств.