13. Поезія б-і Антонича: збірки, мотиви, своєрідність індивідуального стилю.

Прожив Б.-І. Антонич неповних 28 років, але залишив свої праці і в поезії, і в драматургії, і в музиці, і в образотворчому мистецтві, і в перекладах — був поліглотом. Ім'я і творчість Богдана-Ігоря Антонича були приречені до забуття, як і імена та творчість тих багатьох репресованих і померлих його. Творчість цього митця формувалася під впливом романтизму, бароко, в його поезії відчутний відгомін французьких символістів, є сліди сюрреалістів, деякі твори бентежать своєю традиційністю. В житті його найбільше приваблювали взаємини людини й природи. Таким чином, рідна земля і природа, багатий духовний світ горян виплекали людину, особистість, поета, "над неабияким інтелектом якого панували чуття. Причому настільки загострені, що могли передавитися фізично. А ще він володів здатністю через міфи, які добре знав завдяки елітарній освіті, проникати в прадавні часові пласти, відчувати їх й духовно жити серед них. Час у нього набуває рис вічності, і своє особисте життя він сприймає як ілюстрацію до еволюції всього живого". Поезії: "Зелена елегія", "Автобіографія" і "Привітання життя". Зазначені твори увійшли до першої збірки поета, яка побачила світ у 1931 році і мала назву "Привітання життя". Збірка — це екзамен на освоєння віршованої форми. Поет був переконаний у необхідності єднання ритму, мелодії й графічного зображення. У збірнику «Привітання життя» чимало поезій, написаних досконалою українською мовою і насичених громадянським змістом. Так, у вірші «Пісня про молодість» поет малює словесні картини з життя молодої людини. Фольклорні образи й символи оживали в його поезії по-новому, утверджуючи безсмертя душі народу. Вершина Антоничевої поезії — книга «Зелена Євангелія». У віршах цієї книги поет робить глибокі філософські висновки — все мусить падати, гнити, нищитися, ставати лоном для нового. І ці закони однакові для всіх, хто населяє землю. Збірка переповнена зоровими і слуховими образами, які надають їй оригінальності. Помітне місце у віршах Антонича займає тема моря. Поширювалася вона під впливом екзотичних мотивів західноєвропейської літератури ( Кіплінг, Конрод). Друга сьогодні найпопулярніша тематика – це історизм. Друга збірка - "Три перстені". Поет глибоко черпав в образності народної поезії та побуту свого народу, глибоко вкорінився в природу рідної батьківщини. Розвиткові чутливої художньої натури поета сприяли казки старої неньки, її колискові. Фольклор, народна пісня і казка значною мірою допомогли Б.-І. Антоничу знайти вірний шлях у поезію. Якщо збірка "Привітання життя" підсумувала час учнівства молодого поета, коли йшла наполеглива робота над словом, освоювалися різні жанри й форми поезії, то збірка "Три перстені" стала виявом неабиякого обдаровання поета, який знайшов себе: щирий голос закоханого у весь світ ліричного героя — Антонича лине звідусіль, кличе за собою у найпотаємніші спогади дитинства, що живе красою рідної землі, її дивосвітом. Коло тем нової збірки передусім визначала природа Лемківщини. Переконливість картин досягається широтою узагальнень: конкретні, дуже достовірні художні деталі дають можливість уявити широку картину; уживання народнопоетичних символів і образів фантастики: лише в народних епосах та легендах митець має таку силу, що може керувати явищами природи — перетворення людини в камінь чи дерево і навпаки. Через конкретний образ-символ розкривається психологія селянина. Порівняння, метафори, персоніфікації, джерела яких у загадках. Розвиваючи народнопоетичні традиції у збірці 'Три перстені", автор прагнув показати свого героя частинкою тієї природи, що він любить і відчуває кожною клітинкою, як відчували її наші предки, і разом з тим прагне відтворити любов своїх сучасників до всього живого на землі. Збірки Антонича «Книга Лева» та «Зелене Євангеліє» мають незвичну будову: три глави, між ними ліричні інтермецо. Мотиви: заглиблення в таємниці природи; самозаглибленість; філософічність; поєднання сільського та урбаністичного пейзажу; біблійні мотиви («Книга Лева»); злиття індивідуального буття з безмежною душею Всесвіту («Книга Лева»); космічна тема. Посмертна збірка «Ротації» - незавершена. Нове – звернення до реального життя міста. Мотиви: 1 урбаністичні; ошуканства; грошей. Своєрідність індивідуального стилю. 2 прагнення з'єднати полюси; абсолютність часу; нечітко виділений моральний аспект; виразні ознаки сюрреалізму; незвичність образних сполук; довільність зв'язків; машинізація мистецтва.