8. В.Барка – поет і прозаїк. Проблематика і поетика роману «Жовтий князь»
Справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет. 16 липня 1908, село Солониця — 11 квітня 2003) — український письменник і перекладач. Його літературна спадщина, крім рукописів, які з великим трудом вдалось зберегти і примістити в УВАН в Нью-Йорку, це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики. Основні твори: Збірки поезій «Апостоли», «Білий світ», епічна поема «Судний степ», романи «Рай», «Жовтий князь». У поетичній палітрі В. Барки — елементи різних стильових шкіл та напрямів. Тут можна бачити виразні впливи молодого Тичини, символістичної та футуристичної російської поезії, італійського Ренесансу, барокової поезії. Він послідовний учень Сковороди у найширшому значенні цього слова, в багатьох моментах притчевий, але не вдається до нав’язливого моралізування. Барка — майстер контрастів, за допомогою яких досягає зорової відчутності описуваного та його часом аж вражаючого драматизму. У романі «Жовтий князь» відтворені реальні події і явища голодомору в Україні 1932— 1933 років. Матеріалом для твору послужили спогади очевидців і власні враження письменника, який у 1933 році відвідав родину свого брата на Полтавщині, а потім і сам пережив голодомор на Кубані. Літературознавці вважають твір романом, хоча його можна було б назвати сімейною хронікою, адже в ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 року. Дійові особи роману — люди однієї епохи, одного часу, здебільшого одного соціального класу. Але в кожного з них — своя мета в житті, свої цінності та ідеали.Всі образи твору можна поділити на три групи: носії зла (Григорій Отроходін, хліботруси, хлібохапи, хлібобери, хлібокради), жертви (родина Катранників, селяни-гречкосії, хліботруди), образи-символи (місяць, хліб, церква, церковна чаша, жовтий князь). Простий селянин Мирон Катранник і представник влади Григорій Отроходін являють два різних типи моралі: у Мирона — християнська з її десятьма заповідями; у Григорія — партійно-більшовицька, віра в Сталіна, який, нищачи цілий народ. Наступний символ — церква. Навіть перетворена на звальний пункт, вона не втрачає своєї святості. Неабияка майстерність Барки виявляється у влучному поєднанні слів, наданні їм різних, навіть символічних значень. Назва роману теж символічна. «Жовтий князь» — символ зла, демонської сили, голоду, тоталітаризму. Повсюди зустрічається жовтий колір. Жовкнуть люди від тривалого недоїдання, жовкнуть стіни будівель, коли в них ніхто не живе. Символічним є і образ Андрійка Катранника, який сам один вирушив у далеку життєву мандрівку — до відродження українського народу. Роман цікавий не тільки своєю історичною правдивістю, але й глибиною морально-етичних і філософських проблем. Безперечно, бажанням письменника було відтворити страшні картини штучного голодомору в Україні в 1932—1933 pp., показати світові болючу правду про тоталітарну систему, яка нищить усе світле й гуманне на своєму шляху, власне, «пожирає своїх дітей», бо вона сама — «жовтий князь». Роман прославляє твердість людського духу і віри, які допомогли його героям залишатися Людьми у найтяжчих обставинах, підіймає широке коло одвічних проблем: життя і смерті, добра і зла, моральності і аморальності, духовності і бездуховності, родинного виховання, віри, новітнього яничарства, застерігає нащадків від повторення помилок історії.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- 1.Неокласики. Постаті. Ідейно-естетич.Засади творчості.
- 2. Химерна проза другої половини 20ст. Шевчук. Дім на горі.
- 3. Поезія м.Рильського 20х років: основні збірки, ідейно стилістичні особливості.
- 4. Художня своєрідність мисливських усмішок Остапа Вишні.
- 7. Поезія о.Ольжича, основні збірки, мотиви, стил. Особливості
- 8. В.Барка – поет і прозаїк. Проблематика і поетика роману «Жовтий князь»
- 9. Поезія є.Плужника: мотиви, особливості індивідуального стилю
- 11. Тема національної боротьби у збірці «Вежі» о. Ольжича.
- 12. «Собор» о. Гончара проблематика, герої, особливості композиційно-сюжетної побудови, образи-символи. Доля твору, його оцінки в критиці.
- 13. Поезія б-і Антонича: збірки, мотиви, своєрідність індивідуального стилю.
- 14. Художня концепція людини в романах Тигролови та Сад гетьманський
- 15. Творчість Юрія Клена. Поема «прокляті роки».
- 16. Худ. Своєрідність історичного роману «Диво» Загребельного
- 17. Кларнетизм поезії Тичини
- 18. Автобіографізм «Зачарованої Десни» Довженка.Особл жанру, авторське «я»
- 19. Патріотичний пафос поезії п.Тичини («Гей, вдарте в струни, кобзарі», «Ой що в Софійському заграли дзвони», «Золотий гомін»)
- 20. Роман «Дім на горі» в.Шевчука: проблематика,особливості ком-ції та поетики.
- 21. Художнє осмислення долі України в поезії п.Тичини («Скорбна мати», «Пам’яті тридцяти», «Загупало в двері прикладом», «Хто ж це так із тебе насміятися смів?», «До кого говорити?»).
- 22. Проблема покоління «дітей війни» у творчості г.Тютюнника («Климко»).
- 24. Морально-етична проблематика й особливості поетики «малої прози» Тютюнника.
- 25. Інтимна лірика Сосюри.
- 26. Поетичний реалізм Гончара
- 29) Образ України в ліриці є.Маланюка («Знаю-медом сонця, ой Ладо», «Псальми степу», «Антимарія», «Діва-Обида» та ін.).
- 30) «Україна в огні» о.Довженка: проблематика, герої, жанрово-стильові особливості. Доля твору.
- 31. Історичне минуле в поезії Маланюка
- 32. Експерементальна проза 90-х років. Роман «Рекреаціі»Андруховича.
- 33. Історіософські мотиви в поезії Ольжича
- 35. Осмислення трагічних уроків недавнього минулого в поезії Плужника («Уночі його вели на розстріл», «Впало – ставайте до стінки» та ін.)
- 37. Літературна дискусія 1925-1928років: проблеми ідеології літератури.
- 39. Проблематика, поетика «малої» прози м.Хвильового
- 41.Відображення проблем соціальної дійсності в малій прозі Хвильового
- 43. Психологічна проза в.Підмогильного – проблематика, художні особливості.
- 44. Позацензурна поезія Симоненка
- 45. Творчість ю.Яновського і лірико-романтична стильова течія в українській літ.
- 47. Драматургія доби «розстріляного відродження»: умови розвитку, постаті, проблемно-тематичні горизонти, жанрові пошуки.
- 49. Художня своєрідність «малої» прози г . Косинки
- 50. Тема митця і мистецтва л. Костенко («Доля», «Умирають майстри», «є вірші-квіти», «Чекаю дня, коли собі скажу», «Страшні слова, коли вони мовчать»…)
- 53. Розвиток гумору і сатири першої половини XX ст. І творчість Остапа Вишні
- 55. Проблеми національно-культурного відродження України у романі «Вальдшнепи» м.Хвильового. Доля твору.
- 57. Драма української людини в повісті «Смерть» б. Антоненка-Давидовича.
- 58. «Нью-йоркська група» поетів: творчі засади і художня практика.
- 59. Стихія націон-визв. Боротьби народу в романі «4 шаблі» ю.Яновського. Жанрово-композиційні особливості твору, його доля.
- В. Стус – поет і громадянин. Поезія, я к шлях самопізнання…митця – борця і в’язня. (поезії)
- 61) Роман «Вершники» ю.Яновського : жанрова своєрідність, особливості проблематики, герої, поетика.
- 62) Концепція людини в поезії в.Симоненка («Ти знаєш, що ти людина?», «я», «Дума про щастя», «Дід умер», «Піч», «Жорна», «Баба Онися», ін.)
- 63) Доля українського села в романі «Марія» у.Самчука. Біблійні алюзії у творі.
- 64) Поема «Розстіляне безсмертя» в.Сосюри як документ епохи.
- 65) П'єса «Патетична соната» м. Куліша: жанр, композиція, проблематика і характери.
- 67) Національна проблематика в п'єсі «Мина Мазайло» м.Куліша. Жанр, сатиричний пафос, характери твору. Традиції світової драматургії в ньому.
- 69. Сатиричне зображення дійсності у п’єсі «Народний Малахій» м.Куліша. Жанрова своєрідність, художній конфлікт, образ головного героя.
- 70. Поети-шістдесятники : постаті, громадянська позиція, естетичні засади.
- 77. Поезія Драча: основні мотиви, жанрові пріоритети, особливості індивідуального с тилю.