62) Концепція людини в поезії в.Симоненка («Ти знаєш, що ти людина?», «я», «Дума про щастя», «Дід умер», «Піч», «Жорна», «Баба Онися», ін.)

Василь Симоненко вiрив у духовну велич свого народу, тому своєю поезi­єю порушував питання про неповторнiсть людськоï особистостi, про сенс життя людини. Повага до людини, зокрема до ïï гiдностi, до права жити так, як вона хоче і в цьому фiлософська наснаженiсть i гуманiстична спрямованiсть поезiï "Ти знаєш, що ти людина?" В одній з найкращих своїх поезій Василь Симоненко запитує читача: «Ти знаєш, що ти людина?» Що значить бути людиною? Що для цього треба робити, чого прагнути? Я думаю, кожен повинен намагатися відповісти на це питання хоча б для себе: це допомагає визначити свої життєві орієнтири, розібратися у своїх же власних поглядах на світ та на себе. Цікаво простежити, як змінювався погляд на людину, її життєву місію і місце у всесвіті протягом сторіч. Тільки в епоху Відродження починається розквіт незалежності людської істоти, постулюється свобода вибору, можливість самому вирішувати свою долю. У цей час митці у творах мистецтва пропагують принципово нові ідеї: вважається, що людина містить бога в собі, сама є напівбожественою істотою, здатна творити, розвиватися, обирати свою долю. Людина за природою своєю добра, народжена у добрі і створена для добра. Людина має дар від Бога: можливість творити, розвиватися, кожен народжується, маючи певні таланти Схожі погляди висловлює Василь Симоненко у своїй поезії «Ти знаєш, що ти — людина?». На початку твору поет зазначає: «Усмішка твоя єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні». Епiфора "єдина" пiдкреслює iндивiдуальнiсть, неповторнiсть кожноï люди­ни. Ця фраза проходить рефреном крізь увесь поетичний твір. Головним у людині, як можна зрозуміти з поезії, Василь Симоненко вважає індивідуальність, особистісне начало. Провідна тема його творчості — Україна. У поезіях В. Симоненка вона постає і в духовних портретах людей праці, їх гірких доль («Дід умер», «Баба Онися», «Жорна», «Піч»). Автор закликає читачiв до самоповаги в тому розумiннi, що кожна людина неповторна, що вона має право на повагу, любов, щастя, свободу. Кож­на людина повинна замислитися: чи так вона живе? Чи гiдна вона називатися людиною? Що залишить пiсля себе нащадкам?