2. Химерна проза другої половини 20ст. Шевчук. Дім на горі.

укр проза 70-х рр. реакція на диктат норм соцреалізму в укр “рад” літ-рі. Це письмо, насичене міфологічністю, філософськими роздумами, художньою умовністю. Ознаки: 1). Використання міфів. 2). Міф не має хронотопу. 3). Присутність химерних образів. 4). Межа між світом реальним та ірреальним стерта. Яскравими представниками химерної прози є: В.Земляк (романи “Лебедина зграя”, “Зелені млини”), Валерій Шевчук "Дім на горі", В.Дрозд (“Самотній вовк”), О.Ільченко (“Козацькому роду нема переводу або Козак Мамай і Чужа Молодиця”) та ін. Валерій Олександрович Шевчук (20 серпня 1939, Житомир) — український письменник-шістдесятник, майстер психологічної прози, автор ряду літературознавчих та публіцистичних праць. Один з визначніших письменників покоління шестидесятників, майстер психологічної прози на теми сучасності. У своїх численних романах, повістях та оповіданнях постійно наголошував і розробляв питання потойбічного, ірраціонального, демонічного. Демонологічна образність роману-балади «Дім на горі» зумовлена впливами бароко. Дім на горі (1983). Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули і циклу «Голос трави» з тринадцяти новел. Цікаво, що новел саме тринадцять: містична тканина твору дає підстави говорити про невипадкову наявність цього магічного числа. Ірреальні мотиви з`являються ще в повісті-преамбулі. Більшість сюжетів циклу «Голос трави» запозичені з фольклорно-фантастичних і міфологічних оповідей. І символіка синього кольору, і мотив дороги запозичені з фольклору. В.Шевчук зливає ці два поняття в цілісний образ, що синтезує вищі емоції і раціоналізм, рух у безмежність, спроби самопошуку. Друга частина твору відтворює містичні мотиви і демонологічні образи, що не завжди відповідають схемам характеро- і сюжетотворення, закладеним у фольклорі. Але саме це надає твору оригінальності і нового алегоричного забарвлення. Ознаки химерної прози: поєднання реального з міфологічним, часово-просторові зміщення, запозичення стильових рис бароко, гротескові метаморфози з героями. Твір є емоційним, експресивним, його світ свідомо неприродний, але правдивий.